бескид
| бескид |
|
|
Бе́скид, ду, м. 1) Гора. Желех. 2) Также во мн. Бески́ди. Часть Карпат от Яблонки до источников р. Стрыя на северном и р. Латорицы на южном склоне. Гол. I. Геогр. оч. 558.
- Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28
Бе́скид, ду, м. 1) Гора. Желех. 2) Также во мн. Бескиди. Часть Карпат от Яблонки до источников р. Стрыя на северном и р. Латорицы на южном склоне. Гол. I. Геогр. оч. 558.
- Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937
Бе́скид, ду, м. 1) Гора. Желех. 2) Также во мн. Бескиди. Часть Карпатъ отъ Яблонки до источниковъ р. Стрыя на сѣверномъ и р. Латорицы на южномъ склонѣ. Гол. I. Геогр. оч. 558.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924