бецман
| бецман |
|
|
Бе́цма́н, на́, м. Неповоротливый человек, увалень, дубина, балбес. Який бецман, а нічого не вгоден робить. Аф.
- Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28
Бе́цма́н, на́, м. Неповоротливый человек, увалень, дубина, балбес. Який бецман, а нічого не вгоден робить. Аф.
- Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937
Бе́цма́н, на́, м. Неповоротливый человѣкъ, увалень, дубина, балбесъ. Який бецман, а нічого не вгоден робить. Аф.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924