бешкет

бешкет

Бе́шкет, ту, м. 1) Скандал, безчестие, посрамление. Се ще йому стиднійш буде, що при людях такий бешкет йому зробили. Кв. 2) Шум, смятение. Шейк.

Бешке́т, ту, м. = Бе́ске́т. Київ усе по бешкетах та по кручах. Змиев. у.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28

Бе́шкет, ту, м. 1) Скандал, бесчестие, посрамление. Се ще йому стидніш буде, що при людях такий бешкет йому зробили. Кв. 2) Шум, смятение. Шейк.

Бешке́т, ту, м. = Бескет. Київ усе по бешкетах та по кручах. Змиев. у.

Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937

Бе́шкет, ту, м. 1) Скандалъ, безчестіе, посрамленіе. Се ще йому стиднійш буде, що при людях такий бешкет йому зробили. Кв. 2) Шумъ, смятеніе. Шейк.

Бешке́т, ту, м. = Бескет. Київ усе по бешкетах та по кручах. Зміев. у.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924