блавучити
| блавучити |
|
|
Блаву́чити, чу, чиш, гл. Сидеть праздно, лениться. Желех.
- Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28
Блаву́чити, чу, чиш, гл. Сидеть праздно, лениться. Желех.
- Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937
Блаву́чити, чу, чиш, гл. Сидѣть праздно, лѣниться. Желех.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924