благодать

благодать

Благода́ть, ті, ж. 1) Благодать. Усюди божа благодать і в серці, і в хаті. Шевч. 2) Бо́жа благода́ть. Раст. Gratiola officinalis L. ЗЮЗО. I. 124.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28

Благода́ть, ті, ж. 1) Благодать. 2) Бо́жа благода́ть. Раст. Gratiola officinalis L. ЗЮЗО. I. 124.

Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937

Благода́ть, ті, ж. 1) Благодать. Усюди Божа благодать і в серці, і в хаті. Шевч. 2) Бо́жа благода́ть. Раст. Gratiola officinalis L. ЗЮЗО. I. 124.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924