бовгар
| бовгар |
|
|
*Бовга́р, ра, м. Волопас, воловый пастух. Черемш. «Село вигибає»
Бовга́р, ра, м. Болгарин. К. МБ. XI. 154.
- Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28
Бовга́р, ра, м. Болгарин. К. МБ. XI. 154.
Бовга́р, ря́, м. Пастух рогатого скота у гуцулов. Шух. I. 189.
- Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937
Бовга́р, ра, м. Болгаринъ. К. МБ. XI. 154.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924