Брати Моуглі/Пісня Моуглі

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Брати Моуглі
Редьярд Кіплінг, переклад — Юрій Тищенко
Пісня Моуглі
 Завантажити у Завантажити роботу у форматі PDFЗавантажити роботу у форматі ePubЗавантажити роботу у форматі TXTЗавантажити роботу у форматі MOBI
Маугли 123.jpg
Пісня Моуглі.
Сю пісню співав він на Скелі Ради, коли танцював на шкурі Шер-хана.

Я, Моуглі, співаю. Хай нетрі почують про те, що я зробив.

Шер-хан сказав, що він уб'є мене коло воріт смерком, — уб'є Моуглі — Жабеня.

Він дурень, напився і наївся. Пий більше, Шер-хане, бо навряд чи доведеться тобі ще пити! Спи і хай сниться тобі смерть!

Я сам на пасовиську. Сірий Брат прийшов до мене! Піди жени в гору великих буйволів, блакитно шерстних буйволів, з лютими очима!

Гони їх туди, куди я звелю тобі. Ти ще спиш, Шер-хане? Прокинься, ой прокинься! Се я прийшов, а за мною і буйволи.

Рама, король буйволів, тупнув ногою. Водо Вайн-Ганги, куди пішов Шер-хан?

Він не Саг, щоб рити нори; не Мор павич, щоб літати; не Мані летюча миша, щоб почепитись за гильку. Ох, манюсенькі бамбуки, скажіть мені, куди він пішов?

А він тут! А він тут! Під ногами там лежить кривий. Вставай, Шер-хане! Вставай і вбивай. Ось твоя здобич. Кидайся на стіни буйволів.

Ссс… він спить. Не будемо будити його, бо він дуже сильний. Шуліки прилетіли вже, щоб поглянути на нього. Чорна комашня теж повилазила до нього. Тут зібралося багато всіх, щоб вшанувати його.

Алала! Я не маю одежі щоб вкрити тіло своє! Шуліки побачуть, що я голий. Мені соромно зустрічати так всіх.

Позич мені твою одежу, Шер-хане! Дай мені твою чудову смугнасту шкуру, щоб міг я в ній явитись на Скелю Ради.

Божусь биком, що викупив мене, я дав обіцянку — маленьку обіцянку! Бракує мені лише шкури твоєї, щоб здержати слово своє.

Водо Вайн-Ганги! Шер-хан дав мені свою шкуру, бо почував любов до мене. Тягни, Сірий Брате! Тягни, Акело! Важка Шер-ханова шкура!

Люди дуже жорстокі. — Вони кидали на мене каміння і плели всяку дурницю. Моє обличчя в крові. Піду від них.

Ходіть за мною, брати, вночи, теплої ночи.

Покиньмо вогники сел і підемо до низького місяца.

Водо Вайн-Ганги, рід людський прогнав мене від себе. Я не зробив їм нічого лихого, але вони злякалися мене. Чому?

Родино вовків, ви теж мене прогнали! Нетрі недосяжні для мене, недосяжні і ворота села. Чому?

Я танцюю на Шер-хановій шкурі, а на серці мені важко. Рот мій розбитий камінням села, але я щасливий, бо знову повернувся в нетрі. Чому?

Сі дві думки боряться в мені, як гадюки боряться весною. Сльози мені навертаються на очі, а між тим я сміюсь, коли вони ллються. Чому?

В мені два Моуглі, але Шер-ханова шкура у мене під ногами.

Всі нетрі знають, що я убив Шер-хана. Дивіться, дивіться уважніше ви вовки!

Але-ж горенько! На серці мені тяжко від тих дум, що пливуть у мене в голові і котрих не можу я зрозуміти.