брус
брус
|
|
Брус, са, м. 1) Кусок, отрезок в форме параллелепипеда. Брус мила. 2) Оселок, брусок. Шух. I. 169. 3) Четырехугольное бревно. МУЕ. III. 29. Ум. Брусо́к, бру́сик. Ув. Бруси́ще, бруся́ка.
- Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28
Брус, са, м. 1) Кусок, отрезок в форме параллелепипеда. Брус мила. 2) Оселок, брусок. Шух. I. 169. 3) Четырехугольное бревно. МУЕ. III. 29. Ум. Брусо́к, бру́сик. Ув. Бруси́ще, бруся́ка.
- Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937
Брус, са, м. 1) Кусокъ, отрѣзокъ въ формѣ параллелепипеда. Брус мила. 2) Оселокъ, брусокъ. Шух. I. 169. 3) Четырехугольное бревно. МУЕ. III. 29. Ум. Брусо́к, бру́сик. Ув. Бруси́ще, бруся́ка.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924