буката

буката

Бука́та, ти, ж. = Бука́т. В том же значении и ум. бука́тка. Прийде нам сі без букатки хліба пропадати. ЕЗ. V. 29. *Черемш. «Село вигибає». *Slown. jęz. pol.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28

Бука́та, ти, ж. = Букат. В том же значении и ум. бука́тка. Прийде нам сі без букатки хліба пропадати. ЕЗ. V. 29.

Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937

Бука́та, ти, ж. = Букат. Въ томъ же значеніи и ум. бука́тка. Прийде нам сі без букатки хліба пропадати. ЕЗ. V. 29.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924