Буковина/1892/2/Рада державна
| ◀ На сьвятім вечорі | Буковина. Ч. 2 під ред. Сильвестра Дашкевича Рада державна |
З Ширівцїв ▶ |
|
Третє засїданє ради державної по різдвяних і сьвятах відбуло ся 8. л. сїчня. На се засїданє явило ся ще немного членів, а межи иншими не було на нїм руских послів. Президента дра Смольку, котрий недавно тому був хорий, повитали посли, коли він явив ся на своїм прездіяльнім місцї, дуже симпатично. Др. Смолька повідомив палату о іменованю ґр. Кінбурґа міністром.
Межи відчитаними петициями була петиция руских женщин зі всхідної Галичини і Буковини о дозволенє женщинам ходити на унїверситети і о основанє жіночої ґімназиї в Стрию. Внесену передом петицию праского товариства жіночого „Мінерна“ о дозволенє ходити женщинам на факультет медичний і філософічний передала палата правительству до близшого розлїду. Рівно-ж передала палата петицію, що до переложеня щорічних вправ войскових на май і жовтень правителсьтву, щоби воно єї близше розглянуло. Дальше переведено на сім засїданю веріфікацію виборів, межи иншими вибору ґр. Мечислава Борковского.
На слїдуючім засїданю здавав референт ґр, Кавніц справу з спімнених повисше петиций товариства женщин „Мінерва“ в Празї і з петицій галицких і буковиньских женщин. Справоздавець вказав на инші держави, в котрих вже є наукові заведеня для висшого образованя женщин і на успіхи, яких досягло товариство „Мінерва“ в Празї в своїй приватній школї середній. В многих европейских державах не лиш дозволено на студії женщин в унїверситетах, але вже ті заведеня хорошо розвинули ся. По унїверситетдах в Швайцарії, дальше в Парижи, Лондонї і Кембріж та по росийских школах висших студіює богито женщин медицину. Управа Босни іменувала в дольній Тузлї женьщину лїкаркою, бо справедливо примічено, що для магометаньского населеня доконче треба лїкарок. Але неконче лиш у магометаньских жінок є та обава, даватись оглядати лїкареви мужчинї; длятого, заключив справоздавець, не повиино правительство робити перешкоди в допущеню жінок до студій медичних і фармацевтичних по унїверентетах, Резолюцию сю передало правительству до узлядненя. —
В вівторок. 12-го січня, зачала ся в палаті послів ґенеральна дебата над торговельними трактатами.
До голосу записало ся було до 100 послів, тому президія палати умовила ся з комісиями парлямантарними трох більших клюбів і згоджено ся, щоби до голосу допустити лиш но 13 бесїдників за і против. Кромі того мали ще промовляти референти комісиї: др. Гальвіх більшости, а др. Кляіч меншости, а в кінци і мінїстер др. Штайнбах.
Др. Гальніх зазначив в своїм справозданю вагу заключеня трактатів, бо хоч трактати, як казав він, не значать ще то само, що заключенє мира економичного, то все таки є они мовби прелїмінарем мира, Головна-к вага тих трактатів лежить в їх політичнім значіню, бо они причинять ся до скріпленя союза, і длятого всї сторонництва повинні доказати своїм голосованєм. що загальна ідея державна перевисшае іх партийні інтереса.
Референт меншости др. Кляіч, і єго дальматиньский товариш посол Бонда промовляли головно проти трактату торговельного з Італїєю, доказуючи що пр. через зниженє цла н італійські вина в 20 злр. на 3 злр. 20 к. знищить ся цїлковито продукцию вина дальматиньского. Бесїдники сї признали однак, що трактати торговельні взявши їх в цїлости, приносять користь нашій державі.
Бесїдником против всіх трактатів був молодоческий посол др. Крамарж виводичи, що трактати сї а імено трактат в Нїмеччиною був одиноким ратунком для промислу Нїмеччини позаяк ся держава буде могла висплати свої продукти промислові до Австриї і на балканьский півостров, а Австрия буде мусїла обмежити ся на рільництві. —
З дальших послів, котрі промовляли в сїй справї поднести треба бесїду посла Вашатого. Посол сей в довшій промові вказав наперед на упадок парляментаризму позаяк трактати ті накинено палатї до принятя. Австрийский промисл, казав дальше бесїдник, не видержить конкуренциї з нїмецким, бо вже тепер продукти нїмецкого промислу дуже дешеві. Так само і на Балканї не видержить Австрия конкуренциї з Нїмеччиною. Обговорюючи полїтику заграничну вказав Вашатий, що Росия не покине нїколи гадки заняти Царгород, а тридержавиий союз нїчо не здасть ся, бо в Австриї народи є єму противнї а в Італїї зоюз сей не має значіня. Говорячи про внутрішну полїтику зазначив, що ґр. Тафе віддав ся під курателю лївицї.
З польких послїв говорили в справі трактатів посли Козловский і Розеншток. Перший обговорював справу в сторони полїтичної і зазначив. що льояльне становище Поляків, яке они заняли супроти торговельних трактатів і тридержавного союза, добуло собі признанє з сторони цїсаря і канцлера нїмецкої держави. Поляки спід Австриї мусять також голосувати за трактатами, позаяк сим заявляють вдячність цїсареви і підпрають єго консолїдуючу полїтику i значінє держави. Вкінцї заявив бесїдник, що Поляки є противні подібному трактатови з Румунїєю. Посол Розеншток обговорював справу з становиска економичного і вказав при тїм на потребу инших реформ економичних, як реґулициї валюти, реформи доходового і заробкового податку, вкінцї полїтики відповідаючої потребам рільництва.