бутин

бутин

Бу́тин, на, м. 1) Толстый ствол дерева, очищенный от коры. Вх. Зн. 5. 2) = Бу́тина. Вх. Зн. 5. *3) Трамбовка. Сл. Нік.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28

Бу́тин, на, м. 1) Толстый ствол дерева, очищенный от коры. Вх. Зн. 5. 2) = Бу́тина. Вх. Зн. 5.

Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937

Бу́тин, на, м. 1) Толстый стволъ дерева, очищенный отъ коры. Вх. Зн. 5. 2) = Бу́тина. Вх. Зн. 5.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924