Перейти до вмісту

бухикати

Матеріал з Вікіджерел
бухикати

Бухи́кати, каю, єш, гл. Кашлять. Так закашляєшся, що ну! Бухикаєш та й бухикаєш. Св. Л. 49.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28


Бухи́кати, каю, єш, гл. Кашлять. Так закашляєшся, що ну! Бухикаєш та й бухикаєш. Св. Л. 49.

Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937


Бухи́кати, каю, єш, гл. Кашлять. Так закашляєшся, що ну! Бухикаєш та й бухикаєш. Св. Л. 49.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924