Бюґ-Жарґаль/LIV

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бюґ-Жарґаль
Віктор Гюґо
пер.: Христина Алчевська

LIV
Харків: Державне видавництво України, 1928
LIV
Ця жахна сцена, ця страшна боротьба, її лячний кінець — все це пригнітило мене. Я був майже без сил і без свідомости; голос Бюґ-Жарґаля мене оживив:

— Брате, — кричав він мені, — поспіши вийти відтіля. Сонце сяде вже за півгодини. Я тебе там ждатиму, іди за Раском.

Це дружнє слово вернуло мені разом і надію, і сили, і мужність. Я підвівся. Пес швидко побіг уздовж темного підземного ходу; я — за ним; його гавкання служило мені ознакою куди йти. По кількох хвилинах я вже побачив денне світло; вихід був перед нами, і я зідхнув зовсім вільно. Вийшовши з-під темного й вогкого склепіння, я згадав пророцтво карлика, що сказав, входячи сюди:

„Тільки один з нас двох ітиме цією стежкою“. Його сподіванки не справдилися, але пророкування збулося.