Бюґ-Жарґаль/XXVII
| ◀ XXVI | Бюґ-Жарґаль пер.: Христина Алчевська XXVII |
XXVIII ▶ |
|
Мій вартовий повідомив мене, що Біасу хоче мене бачити і що мені слід підготовитись до цього побачення з ватажком.
Значить, лишалося ще кілька зайвих годин життя. Тимчасом я оглядав табор повстанців, і денне світло дало мені можливість бачити його в усіх своєрідних його обставинах. При инших умовах я, безперечно, сміявся б з надзвичайної пихи негрів, що чіпляли на себе військові нагороди й релігійні значки, зняті із своїх жертов. Більшість оцих нагород або частин одежі являла собою якесь шмаття, обірване й закривавлене. Нерідко можна було бачити наплічники на попівській одежі. Звичайно для того, щоб відпочити від робіт свого невільничого життя, негри перебували в повному неробстві, зовсім незнаному серед наших салдатів. Дехто з них спав на сонці, головою до палючих його променів, инші з виразом то лютим, то сумовитим співали якоїсь протяжної пісні на порозі своєї „ажупи“, свого роду хатки конічної форми, вкритої пальмовим листям або листям банану і схожої на наші артилерійські паланки. Їхні жінки, чорні або мідночервоні, варили страву, користуючись послугами малих хлопчаків-негрів. Я бачив, як вони в посудинах мішали ложкою банани, горох, картоплю, коко, маїс, караїбську капусту й цілу купу місцевих овочів, що кипіли біля ошпарених свиней, черепах і собак у великих казанах, награбованих у білих. У далечині, вже біля краю табору, гріоти та гріотки все-таки крутилися в колі округ огню, і вітер доносив до мене раз-по-раз уривки їхніх варварських пісень, до яких домішувались звуки гітар і балаф. Кінні пости на вершинах сусідніх скель кидали світло на околиці головного штабу Біасу, де єдиним ретраншементом у разі нападу були тільки вози із здобиччю та провіянтом.
Чорні вартові на цих гостроверхих скелях з граніту часто крутилися на своєму місці, мов флюгери, і подавали один одному голосом знак на всю глотку про те, що все спокійно в таборі: „Нада! Нада!“ („Нічого. Нічого!“).
Від часу до часу групи цікавих негрів купчилися біля мене. Всі вони дивились на мене грізно.