біб

біб

Біб, бо́бу, м. 1) Раст. Боб, Vicia faba L. Чуб. V. 1157. 2) Да́ти бо́бу. Задать, поколотить. Як дам тобі бобу, то й крикнеш «пробу!» [вместо «про-бі»] Ном. № 3633. Взяв до́брого бо́бу. Был сильно побит. Чуб. II. 524. Дав йому́ бо́бу залі́зного ззі́сти. Застрелил? Задал непосильную задачу? Ном. № 4186. Ум. Бі́бик, бо́бик, бобо́к, бо́бичок. Ув. Боби́ще. ЕЗ. V. 149.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28

Біб, бо́бу, м. 1) Раст. боб, Vicia Faba L. Чуб. V. 1157. 2) Да́ти бо́бу. Задать, поколотить. Як дам тобі бобу, то й крикнеш «пробу!» (вместо «пробі») Ном. № 3633. Взяв до́брого бо́бу. Был сильно побит. Чуб. II. 524. Дав йому бобу залізного з'їсти. Застрелил? Задал непосильную задачу? Ном. № 4186. Ум. Бібик, бобик, бобок, бо́бичок. Ув. Бобище. ЕЗ. V. 149.

Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937

Біб, бо́бу, м. 1) Раст. Бобъ, Vicia faba L. Чуб. V. 1157. 2) Да́ти бо́бу. Задать, поколотить. Як дам тобі бобу, то й крикнеш „пробу!“ [вмѣсто «про-бі»] Ном. № 3633. Взяв до́брого бо́бу. Былъ сильно побитъ. Чуб. II. 524. Дав йому бобу залізного ззісти. Застрѣлилъ? Задалъ непосильную задачу? Ном. № 4186. Ум. Бібик, бобик, бобок, бо́бичок. Ув. Бобище. ЕЗ. V. 149.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924