Біблія (Огієнко)/Книги Старого Заповіту/Книга Ездри
| ◀ Друга книга хроніки | Біблія, Книги Старого Заповіту пер.: Іван Огієнко Книга Ездри |
Книга Неемії ▶ |
|
|
1 А першого року Кіра, царя перського, щоб спо́внилось слово Господнє, проре́чене устами Єреміїними, збудив Господь духа Кіра, царя перського, і він оголоси́в по всьому царству своєму, а також на письмі, говорячи:
2 „Так говорить Кір, цар перський: Усі зе́мні царства дав мені Господь, Бог Небесний, і Він наказав мені збудувати Йому храма в Єрусалимі, що в Юдеї.
3 Хто між вами з усього Його наро́ду, — неха́й буде Бог його з ним, і нехай він іде до Єрусалиму, що в Юдеї, і нехай будує дім Господа, Бога Ізраїлевого. Це той Бог, що в Єрусалимі.
4 А кожному позоста́лому по всіх тих містах, хто мешкає там, нехай допоможуть йому люди його місця сріблом, і золотом, і маєтком, і худо́бою, з добровільною жертвою для дому Божого, що в Єрусалимі“.
5 І повставали го́лови ба́тьківських родів Юди та Веніямина, і священики, і Левити, аж до всякого, що Бог збудив духа його, щоб піти будувати дім Господа, що в Єрусалимі.
6 А все їхнє довкі́лля зміцни́ло їм руки речами срібними та золотими, маєтком, і худобою, і кошто́вностями, окрім того, що хто поже́ртвував був добровільно.
7 А цар Кір повино́сив речі Господнього дому, які забрав був Навуходоно́сор з Єрусалиму, і дав їх до дому бога свого, —
8 і повиносив їх Кір, цар перський, рукою скарбника́ Мітредата, а той відрахував їх Шешбаццарові, Юдиному начальникові.
9 I оце їхнє число: мисо́к золотих — тридцять, мисо́к срібних тисяча, ножі́в — двадцять і дев'ять,
10 ке́ліхів золотих — тридцять, келіхів срібних подвійних — чотири сотні й десять, по́суду іншого — тисяча.
11 Усього золотого й срібного по́суду — п'ять тисяч і чотири сотні. Усе це завіз Шешбаццар, коли вигна́нці верта́лися з Вавило́ну до Єрусалиму.
2 А оце вихо́дьки з округи, що прийшли з поло́ну вигна́ння, яких вигнав був Навуходоно́сор, цар вавило́нський, до Вавило́ну, і вони повернулися до Єрусалиму та Юдеї, кожен до міста свого,
2 ті, що прийшли були з Зоровавелем, Ісусом, Неємією, Сераєю, Реелаєю, Мордехаєм, Білшаном, Міспаром, Біґваєм, Рехумом, Бааною. Число людей Ізраїлевого народу:
3 синів Пар'ошових — дві тисячі сто сімдеся́т і два,
4 синів Шефатіїних — три сотні сімдеся́т і два,
5 синів Арахових — сім сотень сімдеся́т і п'ять,
6 синів Пахат-Моавових, із синів Ісусових та Йоавових — дві тисячі вісім сотень і дванадцять,
7 синів Еламових — тисяча двісті п'ятдеся́т і чотири,
8 синів Заттуєвих — дев'ять со́тень і сорок і п'ять,
9 синів Заккеєвих — сім сотень і шістдеся́т,
10 синів Банієвих — шість со́тень сорок і два,
11 синів Беваєвих — шість со́тень двадцять і три,
12 синів Азґадових — тисяча двісті двадцять і два,
13 синів Адонікамових — шість со́тень шістдесят і шість,
14 синів Біґваєвих — дві тисячі п'ятдесят і шість,
15 синів Адінових — чотири сотні п'ятдесят і чотири,
16 синів Атерових, від Єзекії — дев'ятдесят і вісім,
17 синів Бецаєвих — три сотні двадцять і три,
18 синів Йориних — сто й дванадцять,
19 синів Хашумових — двісті двадцять і три,
20 синів Ґіббарових — дев'ятдеся́т і п'ять,
21 вихо́дьків з Віфлеєму — сто двадцять і три,
22 людей з Нетофи — п'ятдеся́т і шість,
23 людей з Анатоту — сто двадцять і вісім,
24 вихо́дьків з Азмавету — сорок і два,
25 вихо́дьків з Кір'ят-Аріму, Кефіри та Беероту — сім сотень і сорок і три,
26 вихо́дьків з Рами та Ґеви: шість сотень двадцять і один,
27 людей з Міхмасу — сто двадцять і два,
28 людей з Бет-Елу та Аю — двісті двадцять і три,
29 виходьків з Нево — п'ятдесят і два,
30 виходьків з Магбішу — сто п'ятдесят і шість,
31 виходьків з Еламу Другого — тисяча двісті п'ятдесят і чотири,
32 виходьків з Харіму — три сотні й двадцять,
33 виходьків з Лоду, Хадіду та Оно — сім сотень двадцять і п'ять,
34 виходьків з Єрихону — три сотні сорок і п'ять,
35 виходьків з Сенаї — три тисячі і шість сотень і тридцять.
36 Священиків: синів Єдаєвих з Ісусового дому — дев'ять сотень сімдеся́т і три,
37 синів Іммерових — тисяча п'ятдесят і два,
38 синів Пашхурових — тисяча двісті сорок і сім,
39 синів Харімових — тисяча й сімнадцять.
40 Левитів: синів Ісусових і Кадміїлових, з синів Гадавії — сімдеся́т і чотири.
41 Співакі́в: синів Асафових — сто двадцять і вісім.
42 Синів придве́рних: синів Шаллумових, синів Атерових, синів Талмонових, синів Аккувових, синів Хатітиних, синів Шоваєвих, — усіх сто тридцять і дев'ять.
43 Храмових підда́нців: синів Ціхіних, синів Хасуфіних, синів Таббаотових,
44 синів Керосових, синів Сіагіних, синів Падонових,
45 синів Леваниних, синів Хаґавиних, синів Аккувових,
46 синів Хаґавових, синів Самлаєвих, синів Хананових,
47 синів Ґідделових, синів Ґахарових, синів Реаїних,
48 синів Рецінових, синів Некодиних, синів Ґаззамових,
49 синів Уззиних, синів Пасеахових, синів Бесаєвих,
50 синів Асниних, синів Меунімових, синів Нефусімових,
51 синів Бакбукових, синів Хакуфиних, синів Хархурових,
52 синів Бацлутових, синів Мехідиних, синів Харшиних,
53 синів Баркосових, синів Сісриних, синів Темахових,
54 синів Незіхових, синів Хатіфиних,
55 синів Соломонових рабів: синів Сотаєвих, сині́в Соферетових, синів Терудиних,
56 Синів Яалиних, синів Дарконових, синів Ґідделових,
57 синів Шефатіїних, синів Хаттілових, синів Похерет-Гаццеваїмових, синів Амієвих, —
58 усього цих храмових підда́нців та синів Соломо́нових рабів — три сотні дев'ятдесят і два.
59 А оце ті, що прийшли з Тел-Мелаху, з Тел-Харші, Керув-Аддану та Іммеру, та не могли дове́сти роду батьків своїх та свого насіння, чи вони з Ізраїля:
60 синів Делаїних, синів Товійїних, синів Некодиних — шість сотень п'ятдесят і два.
61 І з синів священичих: сини Ховайїні, сини Коцові, сини Барзіллая, що взяв жінку з дочо́к ґілеадянина Барзіллая, і звався їхнім ім'я́м.
62 Вони шукали свого за́пису родоводу, та не знайшли, і були́ вони ви́лучені зо священства,
63 а намісник сказав їм, щоб вони не їли зо Святого Святих, аж поки не стане священик до урі́му та туммі́му.
64 Усього збору ра́зом сорок дві тисячі три со́тні шістдесят,
65 окрім їхніх рабів та невільниць, — цих було сім тисяч три сотні тридцять і сім; а їхніх співаків та співачок — двісті.
66 Їхніх ко́ней було сім сотень тридцять і шість, їхніх мулів — двісті сорок і п'ять,
67 їхніх верблю́дів — чотири сотні тридцять і п'ять, ослів — шість тисяч сім сотень і двадцять.
68 А з голів батьківських родів, коли вони прийшли до Господнього дому, що в Єрусалимі, то вони же́ртвували до Божого дому, щоб поставити його на його стано́вищі.
69 За своєю спромо́жністю вони дали́ до ска́рбу на працю: золота шістдесят одну тисячу даре́йків, а срібла — п'ять тисяч мін, а священичих убра́нь — сто.
70 І осілися священики й Левити, та з народу, і співаки́, і придве́рні, і храмові підда́нці по своїх міста́х, і ввесь Ізраїль по своїх містах.
3 А коли настав сьо́мий місяць, і Ізраїлеві сини були по містах, то зібрався наро́д, як один чоловік, до Єрусалиму.
2 І встав Ісус, син Йоцадаків, та брати його священики, і Зоровавель, син Шеалтіїлів, та брати його, і збудува́ли же́ртівника Бога Ізраїля, щоб прино́сити на ньому цілопа́лення, як написано в Зако́ні Мойсея, Божого чоловіка.
3 І поставили міцно же́ртівника на його основі, бо були вони в страху́ від наро́дів краї́в, і прино́сили на ньо́му цілопа́лення для Господа, цілопа́лення на ра́нок та на вечір.
4 І справили свято Ку́чок, як написано, і щоденні цілопа́лення в кількості за постановою щодо жертов на кожен день,
5 а по то́му — цілопа́лення стале, і на молодики́, і на всі присвячені Господе́ві свята, і для кожного, хто жертвує добровільну жертву для Господа.
6 Від першого дня сьомого місяця зачали́ прино́сити цілопа́лення для Господа. А під Господній храм не були ще покладені основи.
7 І дали́ срібла каменяра́м та те́слям, і їжі, і питва́ та оливи, сидонянам та тирянам, щоб достача́ли ке́дрові дере́ва з Ливану до Яфського моря за до́зволом їм Кіра, царя перського.
8 А другого року по своєму прихо́ді до Божого дому до Єрусалиму, дру́гого місяця, почали́ робити Зоровавель, син Шеалтіїлів, і Ісус, син Йоцадаків, і решта їхніх братів, священики та Левити, і всі, хто поприхо́див з неволі в Єрусалим, а Левитів від віку двадцяти років і вище поставили керува́ти над працею Господнього дому.
9 І став Ісус, сини його та брати його, Кадміїл та сини його, сини Юдині, як один чоловік, на до́гляд над робітника́ми праці в Божому домі, сини Хенададові, сини їх та їхні брати, Левити.
10 А коли клали осно́ву Господнього храму, то поставили облаче́нних[1] священиків із су́рмами, а Левитів, Асафових синів, із цимба́лами, щоб сла́вити Господа за уставом Давида, Ізраїлевого царя.
11 І відповіли вони хвало́ю та подякою Господе́ві, — „Добрий бо Він, бо навіки Його милосердя“ на Ізраїля. А ввесь народ викли́кував гучни́м по́кликом, сла́влячи Господа за основу Господнього дому!
12 А багато-хто зо священиків і Левитів та з голів ба́тьківських родів, старші, що бачили перший храм, при заснува́нні його, того храму, своїми очи́ма, плакали ре́вним голосом, а багато-хто покли́кували підне́сеним голосом у радості.
13 І не міг наро́д розпізнати голосу по́клику радости від голосу плачу́ народу, бо наро́д сильно викли́кував, а голос був чутий аж далеко.
4 І почули Юдині та Веніяминові вороги́, що вигна́нці будують храма Господе́ві, Богові Ізраїля.
2 І прийшли вони до Зорова́веля та до голів ба́тьківських родів, та й сказали їм: І ми бу́демо будува́ти з вами, бо ми зверта́ємось, як ви, до вашого Бога, і ми прино́симо Йому жертви від днів Есар-Хаддона, царя асирійського, що привів нас сюди“.
3 І сказав їм Зоровавель і Ісус, та решта голів батьківських родів Ізраїлевих: „Не вам і нам разом будувати храм для Бога! Самі бо ми бу́демо будувати для Господа, Бога Ізраїлевого, як наказа́в нам цар Кір, цар перський“.
4 І став народ тієї землі осла́блювати руки Юдиного наро́ду та страха́ти їх при будува́нні.
5 І підку́плювали вони проти них дора́дників царськи́х, щоб залама́ти їхній за́дум, по всі дні Кіра, царя перського, й аж до царюва́ння Да́рія, царя перського.
6 А за царя Ахашвероша,[2] на поча́тку його царюва́ння, написали вони оска́рження на ме́шканців Юдеї та Єрусалиму.
7 А за днів Артаксеркса написав Бішлам, Мітредат, Товеїл та решта товаришів його до Артаксеркса, царя перського. А лист був написаний по-араме́йськи, а перекладений по-перськи.[3]
8 Начальник Рехум та писар Шімай написали одно́го листа проти Єрусалиму до царя Артаксеркса отак.
9 Тоді начальник Рехум та писар Шімшай та решта товариші́в його, судді й урядники, писарчуки, писарі, аркев'я́ни, вавило́няни, шушаня́ни, цебто еламі́ти,
10 та решта наро́дів, яких повиганяв Аснаппар, великий та славний, й осадив їх у місті Самарії та в решті Заріччя.
11 Оце ві́дпис листа, що послали до нього: „До царя Артаксеркса твої раби, люди Зарі́ччя. І ось
12 щоб було відо́ме цареві, що Юдеї, які вийшли від тебе до нас, прибули́ до Єрусалиму. Вони будують місто бунтівни́че та шкідли́ве, і вдоскона́люють мури, а підва́лини поліпши́ли.
13 А тепер щоб було відо́ме цареві, що коли тільки це місто буде збудо́ване, а мури закі́нчаться, вони не будуть давати ані дани́ни, ані пода́тку, ані мита, а це буде шкодити царсько́му прибу́ткові.
14 І ото, беручи́ на увагу, що сіль[4] царського пала́цу — сіль наша, а царськи́й сором не випадає нам бачити, тому ми посилаємо й завідомля́ємо царя,
15 щоб пошукали в книзі споминів батьків твоїх, і ти зна́йдеш у книзі споминів, і знатимеш, що місто це — місто бунтівни́че та шкідли́ве царям та окру́гам, і що в ньому підійма́ли бунт від праві́ку, чому́ місто це було зруйно́ване.
16 Ми сповіщаємо царя, що коли тільки місто це буде добудо́ване, а мури закі́нчаться, то через те не бу́де тобі частки в Зарі́ччі“.
17 Цар послав відповідь: „Начальникові Рехумові, і писареві Шімшаєві, та решті їхніх товаришів, що сидять у Самарії, і решта Заріччя: Мир вам! А тепер, —
18 лист, якого ви послали до нас, вира́зно прочи́таний передо мною.
19 І був ви́даний від мене нака́з, і шукали та й знайшли, що місто це з да́вніх-даве́н підійма́лося на царів, і повста́ння та бунт робилися в ньо́му.
20 І могу́тні царі були́ над Єрусалимом, і панували в усьо́му Зарі́ччі, а дани́на, пода́ток та мито давалися їм.
21 А тепер видайте нака́за, щоб спини́лися ці люди, а місто це не будува́лося, поки від мене не буде ви́даний новий нака́з.
22 І будьте бе́режні, щоб через це не зробити по́милки. На́що рости́ме зло на шкоду царям?“
23 Тоді, як тільки був прочи́таний ві́дпис листа царя Артаксеркса перед Рехумом і писарем Шімшаєм та їхніми товариша́ми, пішли вони поспішно до Єрусалиму, і спини́ли роботу їх зброєю та насиллям!
24 Тим спинилася робота Божого дому, що в Єрусалимі, і спини́лася вона аж до другого року царюва́ння Дарія, царя перського...
5 І пророкува́в пророк Огій та Заха́рій, син Іддо, пророки, на юдеїв, що в Юдеї та в Єрусалимі, в Ім'я́ Бога Ізраїля, що над ними.
2 Тоді встали Зоровавель, син Шеалтіїлів, та Ісус, син Йоцадаків, і зачали́ будувати Божий дім, що в Єрусалимі, а з ними Божі пророки, що допомагали їм.
3 Того ча́су прийшов до них Таттенай, намі́сник Зарі́ччя, і Шетар-Бозенай та їхні товариші́, і сказали їм так: „Хто́ видав вам нака́за будувати цей храм і кінча́ти цю будову?“
4 Тоді ми сказали їм імена́ тих мужів, що будують цього будинка.
5 Та око їхнього Бога було на юдейських старши́х, і вони не спинили їх, аж поки не пі́де доне́сення до Дарія, і тоді дадуть писе́мну відповідь про це.
6 Ось ві́дпис листа, що послав Таттенай, намісник Зарі́ччя, і Шетар-Бозенай, та товари́ство його, і перси, що в Заріччі, до царя Дарія, —
7 вони послали йому доне́сення, а в ньому писано так: „Цареві Дарієві — усякого миру!
8 Щоб було відо́ме цареві, що ми ходили до Юдейської окру́ги, до дому великого Бога, а він будується з великого ка́меня, і дерево кладеться в стіни. А робота та робиться докла́дно, і у́спіх у їхній руці́.
9 Тоді ми питалися тих старши́х, і сказали їм так: Хто видав вам нака́за будувати цей храм і кінча́ти цю святиню?
10 А також питалися ми їх про їхні імена́, щоб повідо́мити тебе, що запишемо ім'я́ тих мужів, які за голову в них.
11 А вони так відповіли нам та сказали: Ми — то раби Бога небе́с та землі, і будуємо храма, що був збудований за багато літ перед цим, а збудував його й докінчи́в його великий Ізра́їлів цар.
12 Але зго́дом, коли наші батьки́ розгніви́ли були Бога небе́с, Він віддав їх у руку Навуходоно́сора, царя вавило́нського, халдея, а храм той — він зруйнува́в його, а наро́д вигнав до Вавилону.
13 Але першого року Кіра, царя вавилонського, цар Кір видав нака́за будувати цей дім Божий.
14 А також по́суд Божого дому, золотий та срібний, що Навуходоно́сор був виніс із єрусалимського храму й заніс його до храму вавилонського, виніс його цар Кір із вавилонського храму й дав мужеві, ім'я́ його Шешбаццар, якого він настанови́в намі́сником.
15 І сказав він йому: Візьми цей по́суд, іди, віднеси́ його до храму, що в Єрусалимі, а дім Божий нехай буду́ється на своєму місці.
16 Тоді той Шешбаццар прийшов, заклав підва́лини Божого дому в Єрусалимі, і відтоді́ й аж до цього ча́су він будується, і не скі́нчений.
17 І ось, якщо це цареві добре, нехай пошука́ється в домі царськи́х скарбів там, у Вавилоні, чи справді від царя Кіра ви́даний був нака́з будувати цей Божий дім в Єрусалимі, а царську́ волю про це нехай пошлють до нас“.
6 Тоді цар Да́рій видав нака́за, і шукали в домі, де складають ска́рби книжо́к у Вавилоні.
2 І був зна́йдений один звій в за́мку Ахметі,[5] що в мідійській окру́зі, а в ньому написано так: „На пам'ять.
3 Першого року царя Кіра цар Кір видав наказа: Дім Божий в Єрусалимі — дім той нехай будується на місці, де прино́сять жертви, а його підва́лини зало́жені. Вишина́ його — шістдеся́т ліктів, ширина́ його — шістдеся́т ліктів.
4 Три ряди́ з великого ка́меню, й один ряд з дерева, а вида́тки будуть да́ні з царсько́го дому.
5 А по́суд Божого дому, золотий та срібний, що Навуходоно́сор виніс був із храму, що в Єрусалимі, і переніс до Вавилону, нехай пове́рнуть, і нехай він пі́де до храму, що в Єрусалимі, на своє місце, і покладе́ш те в Божому домі“.
6 „Тепер же ти, Таттенаю, наміснику Заріччя, ти, Шетор-Бозенаю з товаришами своїми, перси, що в Заріччі, — віддалі́ться звідти!
7 Позоставте працю цього Божого дому, — юдейський намісник та юдейські старші́ збудують той Божий дім на його місці.
8 А від мене да́ний нака́з про те, що́ ви будете робити з тими юдейськими старши́ми, щоб збудувати цей Божий дім, а з царсько́го добра́, з данини Заріччя, нехай докладно дається вида́ток тим лю́дям, щоб не спиняти роботи.
9 А що́ буде потрібне, чи телят, чи баранів, чи овечок на прине́сення Небе́сному Бо́гові, пшеницю, сіль, вино та оливу, що скажуть священики, які в Єрусалимі, щоб без ома́ни видавалося їм день-удень,
10 щоб вони за́вжди прино́сили па́хощі в жертву Небесному Богові та молилися за життя царя та синів його.
11 А від мене ви́даний нака́з, що коли який чоловік змінить це моє слово, то буде ви́рване дерево з дому його, і буде поста́влене, а він бу́де прибитий на ньому, а дім його буде обе́рнений за це в руїну!
12 А Бог, що вчинив, щоб там пробува́ло Ім'я́ Його, знищить кожного царя та наро́д, що простя́гне свою руку, щоб змінити це, щоб ушко́дити той Божий дім, що в Єрусалимі! Я, Да́рій, видав цього нака́за, — нехай він докладно буде ви́конаний!“
13 Тоді Таттенай, намісник Заріччя, Шетар-Бозенай та їхні товариші́ докладно зробили згідно з тим, як послав цар Да́рій.
14 А юдейські старші́ будували, і щастило їм за проро́цтвом пророка Огія та Захарія, сина Іддо. І вони збудували й закінчи́ли з нака́зу Бога Ізраїлевого та з наказу Кіра, і Дарія, і Артаксеркса, царя перського.
15 І закі́нчений був цей храм до третього місяця адара, що він місяць дванадцятий, шостого року царюва́ння царя Дарія.
16 І справили Ізраїлеві сини, священики й Левити та решта вигна́нців свято відно́влення того Божого дому а радістю.
17 I прине́сли в жертву на свято відно́влення того Божого дому: волів — сотню, баранів — двісті, ягнят — чотири сотні, а козлят у жертву за гріх за всього Ізраїля — дванадцять, за числом Ізраїлевих племе́н.
18 І поставили священиків за їхніми частинами, а Левитів — за че́ргами їхніми на службу Божого дому, що в Єрусалимі, як написано в книзі Мойсея.
19 А пове́рненці справили Па́сху чотирнадцятого дня першого місяця,
20 бо очи́стилися священики та Левити, як один, — усі вони чисті. І вони зарізали пасха́льне ягня́ для всіх пове́рненців, для своїх братів священиків та для себе.
21 І їли Ізраїлеві сини, що верну́лися з вигна́ння, і також усі, хто відділився до них від иечистости народів землі, щоб звертатися до Господа, Бога Ізраїлевого.
22 І справляли вони свято Опрі́сноків сім день у радості, бо Господь їх потішив і обернув до них серце асирійського царя, щоб зміцнити їхні руки при праці дому Бога, Бога Ізраїлевого.
7 А по цих приго́дах, за царюва́ння Артаксеркса, царя перського, Е́здра,[6] син Азарії, сина Хійлкійї,
2 сина Шаллуна, сина Садока, сина Ахітуви,
3 сина Амарії, сина Азарії, сина Мерайота,
4 сина Захарія, сина Уззі, сина Буккі,
5 сина Авішуї, сина Пінхаса, сина Елеазара, сина Аарона, первосвященика, —
6 цей Ездра вийшов із Вавилону, а він був учитель, знаве́ць Мойсеєвого Зако́ну, що його дав Господь, Бог Ізраїлів. І дав йому цар згідно з тим, як була́ на ньому рука Господа, Бога його, всяке його пожада́ння.
7 І пішли з ним дехто з Ізраїлевих синів, і з священиків, і Левитів, і співаків, і придве́рних, і храмови́х підда́нців до Єрусалиму сьомого року царя Артаксе́ркса.
8 І прибув він до Єрусалиму п'ятого місяця, а то сьомий рік царюва́ння.
9 Бо першого дня місяця першого був поча́ток ви́ходу з Вавилону, а першого дня п'ятого місяця він прийшов до Єрусалиму, бо рука його Бога була добра на ньому.
10 Бо Ездра пригото́вив своє серце дослі́джувати Господнього Зако́на, і виконувати його, і навчати в Ізраїлі устава та права.
11 А оце ві́дпис писа́ння, що цар Артаксе́ркс дав священикові Ездрі, учителеві, що пише слова́ заповідей Господа та Його устави над Ізраїлем:
12 „Артаксе́ркс, цар над царями, до священика Ездри, доскона́лого вчителя[7] Зако́ну[8] Бога Небесного, і так далі.
13 А ось ви́даний від мене нака́з, щоб кожен, хто в моїм царстві з Ізраїлевого наро́ду, і їхніх священиків, і Левитів з доброї волі бажає йти до Єрусалиму з тобою, нехай іде,
14 через те, що ти по́сланий від царя та семи його дора́дників, щоб дослідити про Юдею та про Єрусалим за правом твого Бога, правом, що в руці твоїй,
15 і щоб відпра́вити срібло та золото, що цар та дорадники його поже́ртвували для Бога Ізраїлевого, Якого місце перебування в Єрусалимі,
16 і все срібло та золото, яке ти зна́йдеш у всій вавилонській окру́зі ра́зом із пожертвами народу та священиків, які же́ртвують для дому їхнього Бога, що в Єрусалимі.
17 Тому́ ти невідкладно купиш за це срібло биків, баранів, овечок, і їх жертви хлі́бні та їх жертви ливні, і принесе́ш їх на же́ртівнику дому вашого Бога, що в Єрусалимі.
18 А що тобі та браттям твоїм буде добре вчинити з рештою срібла та золота, те зробі́ть за вподо́банням вашого Бога.
19 А по́суд, що даний тобі на слу́ження дому твого Бога, віддай у цілості перед Богом Єрусалиму.
20 А решта потрібного для дому Бога твого, що випаде тобі дати, буде да́на з дому царськи́х скарбів.
21 А від мене — я цар Артаксеркс — ви́даний нака́з для всіх скарбникі́в, що в Заріччі, що все, чого зажадає від вас священик Ездра, учитель Зако́ну Бога Небесного, нехай буде докладно зро́блене:
22 срібла — аж до сотні тала́нтів, і пшениці аж до сотні ко́рів, і вина аж до сотні ба́тів, і оливи аж до сотні батів, а соли — без за́пису.
23 Усе, що з нака́зу Небесного Бога, нехай буде горливо зро́блене для дому Небесного Бога, бо на́що був би гнів на царство царя та на синів його?
24 І вас завідомля́ємо, що всі священики та Левити, співаки́, придве́рні, храмові́ підда́нці та працівники того Божого дому вільні, — дани́ни, пода́тку, чи ми́та не належить накладати на них!
25 А ти, Ездро, за мудрістю Бога твого, яка в руці твоїй, попризнача́й су́ддів та викона́вців Зако́ну, щоб судили для всього народу, що в Заріччі, для всіх, хто знає зако́ни твого Бога, а хто не знає, тих навчите́.
26 А кожен, хто не буде виконувати Зако́на твого Бога та зако́на царсько́го докладно, щоб чинився над ним суд: чи то на смерть, чи то на вигна́ння, чи то на кару маєткову, чи то на ув'я́знення“.
27 Благословенний Господь, Бог наших батьків, що вклав у царе́ве серце, щоб оздо́бити дім Господній, що в Єрусалимі,
28 а на мене нахили́в милість перед царем та його дора́дниками, та всіма́ хоробрими царе́вими зве́рхниками! А я зміцни́вся, бо рука Господа, Бога, була надо мною, і я зібрав провідни́х людей з Ізраїля, щоб вони пішли зо мною.
8 А оце го́лови їхніх батьків та їх родові́д, що пішли зо мною, за царю́вання царя Артаксе́ркса, з Вавилону:
2 з Пінхасових синів: Ґершом, з Ітамарових синів: Даніїл, з Давидових синів: Хаттуш.
3 З Шеханіїних синів, з Пар'ошових синів: Захарій, а з ним за родово́дом — сто й п'ятдеся́т мужчи́н.
4 З Пахат-Моавових синів: Ел'єгоенай, син Зерахі́їн, а з ним двісті мужчин.
5 З синів Затту: Шеханія, син Яхазіїлів, а з ним три сотні мужчин.
6 А з Адінових синів: Евед, син Йонатанів, а з ним п'ятдеся́т мужчин.
7 А з Еламових синів: Єшая, син Аталіїн, а з ним сімдеся́т мужчин.
8 А з Шефатіїних синів: Зевадія, син Михаїлів, а з ним вісімдеся́т мужчин.
9 З Йоавових синів: Овадія, син Єгіїлів, а з ним двісті й вісімнадцять мужчин.
10 А з синів Бані: Шеломіт, син Йосіфіїн, а з ним сотня й шістдеся́т мужчин.
11 А з Беваєвих синів: Захарій, син Беваїв, а з ним двадцять і вісім мужчин.
12 А з Азґадових синів: Йоханан, син Катанів, а з ним сотня й десять мужчин.
13 А з Адонікамових синів — останні, а оце їхні імена́: Еліфелет, Єіїл, і Шемая, а з ними шістдеся́т мужчин.
14 А з Біґваєвих синів: Утай і Заввуд, а з ними сімдеся́т мужчин.
15 І зібрав я їх до рі́чки, що впадає до Агави, і ми таборува́ли там три дні. І перегля́нув я народ та священиків, і не знайшов там ніко́го з Левієвих синів.
16 І послав я по Еліезера, по Аріїла, по Шемаю, по Елнатана, і по Яріва, і по Елнатана, і по Натана, і по Захарія, і по Мешуллама, голів, і по Йойаріва, і по Елнатана, учителів.
17 І відправив я їх до Іддо, голови в місцевості Касіф'я, і вклав в їхні уста слова́, щоб говорити до Іддо та братів його, підда́них у місцевості Касіф'я, щоб вони привели́ нам служи́телів для дому нашого Бога.
18 I привели́ вони нам, — бо рука нашого Бога була добра до нас, — чоловіка розумного з синів Махлі, сина Левія, Ізраїлевого сина, та Шеревею й синів його та братів його, — вісімнадцять,
19 та Хашавію, а з ним Єшаю, з синів Мерарієвих, братів його та синів його — двадцять,
20 а з підда́нців храму, яких дав Давид та зверхники на роботу Левитам, — двісті й двадцять підда́нців: усі вони були́ озна́чені поіме́нно.
21 І проголосив я там піст, над річкою Агавою, щоб упокоря́тися нам перед лице́м нашого Бога, щоб просити від Нього щасливої дороги для нас і для дітей наших та для всього нашого маєтку,
22 бо я соро́мився просити від царя ві́йська та верхівці́в, щоб помагали нам у дорозі проти ворога, бо сказали ми цареві, говорячи: „Рука нашого Бога на добро для всіх, хто шукає Його, а сила Його та гнів Його — на всіх, хто кидає Його!“
23 І по́стили ми, і просили нашого Бога про це, і Він дав нам ублага́ти Себе.
24 І я відділив із священичих зверхників дванадцять до Шеревеї, Хашавії, і до десятьо́х їхніх братів з ними.
25 І відва́жив я їм срібло й золото та по́суд прине́сення нашого Божого дому, що прине́сли цар, і його дорадники, і його зверхники та ввесь Ізраїль, що знахо́дився там.
26 І відважив я на їхню руку шість сотень і п'ятдеся́т тала́нтів срібла, а срібних речей — сто талантів, золота — сто талантів,
27 а золотих чаш — двадцять на тисячу даре́йків, а посу́дин з золо́ченої й доброї міді — дві, дорогі́, як золото.
28 І сказав я до них: „Ви святість для Господа, і цей по́суд — святість, а те срібло та золото — добровільна жертва для Господа, Бога ваших батьків.
29 Пильнуйте й бережіть це, аж поки не відва́жите його перед зверхниками священиків і Левитів та зверхниками ба́тьківських родів Ізраїлевих в Єрусалимі до кімна́т Господнього дому“.
30 І прийняли́ священики та Левити вагу того срібла та золота та того по́суду, щоб відне́сти до Єрусалиму, до дому нашого Бога.
31 І рушили ми з річки Агави двадцятого дня першого місяця, щоб іти до Єрусалиму. А рука нашого Бога була над нами, і Він урятував нас з руки ворога та чатівника́ на дорозі.
32 І прийшли ми до Єрусалиму, і сиділи там три дні.
33 А четвертого дня відважили ми те срібло й золото та той по́суд у домі нашого Бога на руку священика Меремота, сина Урійїного, а з ним був Елеазар, син Пінхасів, а з ними Йозавад, син Єшуїн, та Ноадія, син Біннуїв, Левити, —
34 за числом, за вагою на все. І того ча́су була́ записана вся та вага.
35 Ті, що прийшли з поло́ну, сини вигнання, прине́сли цілопа́лення для Бога Ізраїля: дванадцять биків за всього Ізраїля, дев'ятдеся́т і шість баранів, сімдеся́т і сім овець, дванадцять козлів на жертву за гріх, — це все цілопа́лення для Господа.
36 І віддали́ цареві нака́зи царськи́м сатра́пам та намісникам Зарі́ччя, а ті підтримували наро́д та Божий дім.
9 А як скінчи́лося це, підійшли до мене зверхники, говорячи: „Цей народ, Ізраїль, і священики та Левити не відділи́лися від народів цих країв з їхніми гидо́тами, від ханане́ян, періззе́ян, євусе́ян, аммоне́ян, моаві́тян, єги́птян та аморе́ян,
2 бо побрали з їхніх дочо́к собі та своїм сина́м, змішалося святе насіння з наро́дами цих країв, а рука зве́рхників та предста́вників була́ перша в цьому спроневі́ренні“.
3 А коли я почув це слово, то розде́р я одежу свою та плаща́ свого, і рвав воло́сся з голови своєї та з бороди своєї, і сидів остовпі́лий...
4 І зібра́лися до ме́не всі тремтя́чі перед словами Бога Ізраїлевого за спроневі́рення пове́рненців, а я сидів остовпі́лий аж до жертви вечірньої.
5 А за вечірньої жертви встав я з упоко́рення свого, і, роздерши шату свою та плаща́ свого, упав я на коліна свої, і простягну́в ру́ки свої до Господа, Бога мого...
6 І сказав я: „Боже мій, соро́млюся я та стидаюся підне́сти, Боже мій, обличчя своє до Те́бе, бо беззако́ння наші помно́жилися понад голову, а наша провина виросла аж до неба!
7 Від днів наших батьків ми в великій провині аж до дня цього, а за наші беззако́ння були́ ві́ддані ми, наші царі, наші священики в руку царів цих краї́в на меча́, на поло́н, і на грабі́ж, і на посоро́млення обличчя, як цього дня.
8 А тепер на малу́ хвилю ста́лася нам милість від Господа, Бога нашого, щоб позоста́вити нам оста́нок, і дати нам затверди́тися[9] на місці святині Його, щоб освітити очі наші, Боже наш, і дати нам трохи ожити в нашій неволі!
9 Бо раби ми, та в нашій неволі не покинув нас Бог наш, і прихилив до нас милість перед пе́рськими царями, щоб дати нам ожити, щоб підне́сти дім нашого Бога й щоб відбудува́ти руїни його, та щоб дати нам за́хист в Юдеї та в Єрусалимі.
10 А тепер що ска́жемо, Боже наш, по цьо́му? Бо ми поки́нули заповіді Твої,
11 які Ти наказа́в через Своїх рабів пророків, говорячи: Цей Край, що ви йдете посісти, він край нечистий через нечистість наро́ду цих країв, через їхні гидо́ти, що напо́внили його від кра́ю до кра́ю своєю нечи́стістю.
12 А тепер дочо́к своїх не давайте їхнім синам, а їхніх дочо́к не беріть для своїх синів, і не питайте їх про мир[10] та про добро їх аж навіки, щоб ви стали сильні, та спожива́ли добро цієї землі, і віддали́ на спа́док вашим синам аж навіки.
13 А по то́му всьому, що прийшло на нас за наші злі чи́ни та за нашу велику провину, — бо Ти, Боже наш, стримав кару більше від гріха́ нашого, і дав нам таку рештку, —
14 чи зно́ву ми лама́тимемо заповіді Твої, і бу́демо посвоя́чуватися з оцими мерзо́тними наро́дами? Чи ж Ти не розгні́ваєшся на нас аж до ви́гублення нас, так що ніхто не позоста́вси б і не врятува́вся?
15 Господи, Боже Ізраїлів, Ти праведний, бо ми позоста́лися останком, як цього дня. Ось ми в провині своїй перед лицем Твоїм, бо не всто́яти нам за це перед лицем Твоїм!“
10 А коли Ездра молився та сповіда́вся, плакав та припада́в перед Божим домом, зібрався до нього з Ізраїля дуже великий збір, — чолові́ки, і жінки́ та діти, бо наро́д плакав ре́вним плаче́м...
2 І відпові́в Шеханія, Єхіїлів син, з Еламових синів, та й сказав до Ездри: „Ми спроневі́рилися нашому Богові, бо взяли ми чужи́нок із наро́дів цього кра́ю за жіно́к. Але є ще наді́я для Ізраїля в цьо́му!
3 А тепер складімо заповіта нашому Богові, що випровадимо від себе всіх жінок та наро́джене від них, за радою пана нашого, та тих, хто тремти́ть перед заповіддю нашого Бога, і буде зро́блене за Зако́ном.
4 Устань, бо на тобі ця річ, а ми з тобою. Будь му́жній і дій!“
5 І встав Ездра, і заприсяг зверхників, священиків і Левитів та всього Ізраїля, щоб робити за цим словом. І вони заприсягли́.
6 І Ездра встав з-перед Божого дому й пішов до кімна́ти Єгохонана, Ел'яшівового сина, і ночував там. Хліба він не їв і води не пив, бо був у жало́бі за спроневі́рення пове́рненців.
7 І оголоси́ли в Юдеї та в Єрусалимі до всіх пове́рненців, щоб зібратися до Єрусалиму.
8 А кожен, хто не при́йде до трьох день, за порадою зверхників та старши́х, — увесь маєток того буде зро́блений закляттям, а він буде ви́лучений із громади пове́рненців.
9 І зібралися всі люди Юди та Веніямина до Єрусалиму до трьох день, — це був дев'ятий місяць, двадцятого дня місяця. І сидів увесь народ на площі Божого дому, тремтячи́ від цієї справи та від дощу.
10 І встав священик Ездра та й сказав до них: „Ви спроневі́рилися, і взяли чужи́нних жінок, щоб побільши́ти Ізраїлеву прови́ну.
11 А тепер повині́ться Господе́ві, Богові ваших батьків, і чиніть Його волю! І віддаліться від наро́дів цього кра́ю та від тих чужих жіно́к!“
12 І відповіла́ вся громада, і сказали гучним голосом: „Так, за словом твоїм, ми повинні зробити!
13 Але наро́д числе́нний, і час дощів, і нема сили стояти на вулиці. Та й праці не на один день і не на два, бо ми багато нагрішили в цій справі.
14 Нехай же стануть наші зверхники за ввесь збір, а кожен, хто є в наших містах, хто взяв чужи́нних жіно́к, нехай при́йде на означені часи́, а з ними старші́ кожного міста та су́дді його, аж поки не відве́рнеться від нас жар гніву нашого Бога за цю річ“.
15 Особливо стали над цим Йонатан, син Асагелів, та Яхзея, син Тіквин, а Мешуллам та Левит Шеббетай допомагали їм.
16 І зробили так пове́рненні. І відділи́в собі священик Ездра людей, голів батьків за родом їхніх батьків, і всі вони поіме́нно. І сіли вони першого дня десятого місяця, щоб дослідити цю справу.
17 І скінчи́ли до першого дня першого місяця справи про всіх тих людей, що взяли були чужи́нних жіно́к.
18 І знайшлися поміж священичими синами, що взяли́ чужи́нних жіно́к, із синів Єшуї, сина Йоцадакового, та братів його: Моасея, і Еліезер, і Ярів, і Ґедалія.
19 І дали́ вони руку свою, що повипрова́джують жіно́к своїх, а винні прине́сли в жертву барана́ з отари за прови́ну свою.
20 А з синів Іммерових: Ханані та Зевадія.
21 І з синів Харімових: Массея, і Елійя, і Шемая, і Єхіїл, і Уззійя.
22 Із синів Пашхурових: Ел'йоенай, Маасея, Ізмаїл, Натанаїл, Йозавад та Ел'аса.
23 А з Левитів: Йозавад, і Шім'ї, і Келая, він Келіта, Петахія, Юда та Еліезер.
24 А з співакі́в: Ел'яшів. А з придве́рних: Шаллум, і Телем, та Урі.
25 А з Ізраїля, з синів Пар'ошових: Рам'я, і Їззійя, і Малкійя, і Мійямін, і Елеазар, і Малкійя та Беная.
26 А з синів Еламових: Маттанія, Захарій, і Єхіїл, і Авді, і Єремот, і Елійя,
27 І з синів Затту: Ел'йоенай, Ел'яшів, Маттанія, і Еремот, і Завад та Азіза.
28 А з синів Беваєвих: Єгоханан, Хананія, Заббай, Атлай.
29 І з синів Банієвих: Мешуллам, Маллух, і Адая, Яшув, і Шеал та Рамот.
30 І з синів Пахатових: Моав, Адна, і Хелал, Беная, Маасея, Маттанія, Веселії́л, і Біннуй та Манасія.
31 І з синів Харімових: Еліезер, Їшшійя, Малкійя, Шемая, Шімон,
32 Веніямин, Маллух, Шемарія.
33 З синів Хашумових: Маттенай, Маттатта, Завад, Еліфелет, Єремай, Манасія, Шім'ї.
34 З синів Банаєвих: Маадай, Амрам, і Уїл,
35 Беная, Бедея, Келугу,
36 Ванія, Меремот, Ел'ятів,
37 Маттанія, Маттенай, і Яасай,
38 і Бані, і Бійнуй, Шім'ї,
39 і Шелемія, і Натан, і Адая,
40 Махнадвай, Шашай, Шарай,
41 Азаріїл, і Шелемія, Шемарія,
42 Шаллум, Амарія, Йо́сип.
43 А з синів Нево: Єіїл, Маттітія, Завад, Зевіна, Яддай, і Йоїл, Беная.
44 Усі оці взяли́ були́ чужи́нних жіно́к, а деякі з цих жіно́к і дітей породили.
- ↑ Облаченний — зодячнений в ша́ти (одіж).
- ↑ Ахашверош — це Ксеркс (485-465).
- ↑ Дальший текст 4. 8—6. 18, а також 7. 12—7. 26 писаний по-арамейському.
- ↑ Тут сіль — пожива, їжа, добро.
- ↑ Ахмета — Екбатана.
- ↑ По-єврейськи Ezra, по-ц. слов'янськи Ездра.
- ↑ Арамейське safar, єврейське sofer — писар, книжник, учений, учитель.
- ↑ Арамейське Lata, єврейське mikvot — накази, заповіді, закони.
- ↑ В ориґіналі jated — кілка, кілочка.
- ↑ Питати про мир — вітати. Див. 2 М. 18. 7.