Біблія (Огієнко)/Новий Заповіт/Друге послання св. апостола до Тимофія

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Біблія, Новий Заповіт , переклад — Іван Огієнко
Друге послання св. апостола до Тимофія
 Завантажити у Завантажити роботу у форматі PDFЗавантажити роботу у форматі ePubЗавантажити роботу у форматі TXTЗавантажити роботу у форматі MOBI

Друге послання св. апостола Павла до
Тимофія
Привіт Тимофієві

1 Павло, з волі Божої апо́стол Христа Ісуса, за обі́тницею життя, що в Христі Ісусі,

 2 до Тимофія, сина улю́бленого: благода́ть, милість, мир від Бога Отця й Христа Ісуса, Господа нашого!

Розгріваймо в собі Божий дар

 3 Дякую Богові, Якому служу́ від предків чистим сумлінням, що тебе пам'ятаю я за́вжди в молитвах своїх день і ніч.

 4 Я бажаю побачити тебе, пам'ята́ючи сльо́зи твої, щоб напо́внитись радістю.

 5 Я приво́джу на пам'ять собі твою нелицемірну віру, що перше була́ осели́лася в бабі твоїй Лоі́ді та в твоїй матері Евні́кії; певен же я, що й у тобі вона осели́лась.

 6 З цієї причини я нагадую тобі, щоб ти розгрівав Божого дара, який у тобі через покла́дання рук моїх.

 7 Бо не дав нам Бог духа стра́ху, але сили, і любови, і здорового розуму.

 8 Тож, не соромся засві́дчення Господа нашого, ні мене, Його в'я́зня, але страждай з Єва́нгелією за силою Бога,

 9 що нас спас і покликав святим по́кликом, — не за наші діла, але з волі Своєї та з благодаті, що нам да́на в Христі Ісусі попе́реду вічних часі́в.

 10 А тепер об'яви́лась через з'я́влення Спасителя нашого Христа Ісуса, що й смерть зруйнував, і вивів на світло життя та нетління Єва́нгелією.

 11 що для неї я був настано́влений за проповідника, апо́стола й учителя.

 12 З цієї причини й терплю́ я оце, але не соро́млюсь, бо знаю, в Кого я ввірував та впе́внився, що має Він силу заховати на той день заста́ву мою.

 13 Май же за взір здорових слів ті, які від мене почув ти у вірі й любові, що в Христі Ісусі вона.

 14 Добро припору́чене стережи Святим Духом, що в нас пробува́є.

 15 Ти знаєш оце, що відверну́лись від мене всі, хто в А́зії, а між ними Фіге́л та Гермоге́н.

 16 Хай Госпо́дь подасть милосердя Ониси́форовому дому, бо він часто мене підкріпляв і кайда́нів моїх не соро́мився.

 17 А коли він до Риму прибув, шукав мене пильно й знайшов, —

 18 хай Госпо́дь йому дасть знайти милість від Господа в день той, — скільки ж він послужив був в Ефе́сі мені, ти ві́даєш краще!

Зміцняймося в благодаті Христовій

2 Отож, сину мій, зміцняйся в благода́ті, що в Христі Ісусі вона!

 2 А що чув ти від мене при багатьо́х свідках, те передай вірним лю́дям, що будуть спроможні й інших навчити.

 3 А ти терпи лихо, як добрий воя́к Христа Ісуса!

 4 Бо жоден воя́к не в'яжеться в справи життя, аби догодити тому, хто ві́йсько збирає.

 5 А як хто йде на зма́ги, то вінка́ не одержує, якщо незако́нно змага́ється.

 6 Трудящому хліборо́бові нале́житься першому покуштувати з плоду.

 7 Розумій, що́ я говорю́. А Госпо́дь нехай дасть тобі розум у всьому.

 8 Пам'ятай про Ісуса Христа з насіння Дави́дового, що воскрес із мертвих, за моєю Єва́нгелією,

 9 за яку я терплю́ муки аж до ув'я́знення, як той злочи́нець. Але Сло́ва Божого не ув'язни́ти!

 10 Через це перено́шу я все ради ви́браних, щоб і вони доступили спасі́ння, що в Христі Ісусі, зо славою вічною.

 11 Вірне слово: коли ра́зом із Ним ми померли, то й жи́тимемо ра́зом із Ним!

 12 А коли терпимо́, то будемо ра́зом тако́ж царюва́ти. А коли відцураємось, то й Він відцурається нас!

 13 А коли ми невірні, зостається Він вірним, бо не може зректися Само́го Себе!

Ухиляйтеся від нерозумних змага́нь

 14 Нагадуй про це й заклинай перед Богом, щоб не спереча́лись словами, бо ніна́що воно, хіба слухача́м на руїну.

 15 Силку́йся поставити себе перед Богом гідним, працівнико́м бездоганним, що вірно навчає науки правди.

 16 Стережися ж базі́кань марни́х, бо вони ще більше провадять до безбожности,

 17 а їхнє слово, як рак, буде ши́ритися. Від таких Гімене́й і Філі́т,

 18 що вони погрішилися в правді, казавши, що воскресі́ння було вже, і віру деяких руйнують.

 19 Та однако стоїть міцна́ Божа основа та має печатку оцю: „Господь знає тих, хто Його“, та: „Нехай від неправди відсту́питься всякий, хто Господнє Ім'я́ називає!“

 20 А в великому домі знахо́диться по́суд не тільки золотий та срібний, але й дерев'яний та гли́няний, і одні посу́дини на честь, а другі на не́честь.

 21 Отож, хто від цього очистить себе, буде по́суд на честь, освя́чений, потрібний Володареві, приготова́ний на всяке добре ді́ло.

 22 Стережися молодечих пожадли́востей, трима́йся праведности, віри, любови, миру з тими, хто Господа кличе від чистого серця.

 23 А від нерозумних та від невче́них змага́нь ухиляйся, знавши, що вони родять сварки́.

 24 А раб Господній не повинен свари́тись, але бути привітним до всіх, навча́льним, до ли́ха терпля́чим,

 25 що навчав би противників із ла́гідністю, чи Бог їм не дасть покая́ння, щоб правду пізнати,

 26 щоб визволитися від сітки диявола, що він уловив їх для ро́блення волі своєї.

Останні тяжкі часи́

3 Знай же ти це, що останніми днями настануть тяжкі́ часи́.

 2 Будуть бо люди тоді самолюбні, грошолюбні, зарозумілі, горді, богозневажники, батькам неслухня́ні, невдячні, непобожні,

 3 нелюбовні, запеклі, осу́дливі, нестримливі, жорстокі, нена́висники добра,

 4 зрадники, нахабні, бундю́чні, що більше люблять розкоші, аніж люблять Бога, —

 5 вони мають вигляд благоче́стя, але сили його́ відреклися. Відверта́йсь від таких!

 6 До них бо належать і ті, хто пролазить до хат та зводить жінок, гріхами обтяжених, ведених усякими пожадливостями,

 7 що вони за́вжди вчаться, та ніко́ли не можуть прийти до пізна́ння правди.

 8 Як Янній та Ямврій протиставилися були Мойсеєві, так і ці протиста́вляться правді, люди зіпсутого розуму, не́уки щодо віри.

 9 Та більше не матимуть у́спіху, — бо всім виявиться їхній бе́зум, як і з тими було́.

 10 Ти ж пішов услід за мною наукою, поступо́ванням, за́міром, вірою, витрива́лістю, любов'ю, терпеливістю,

 11 переслідуваннями та стражда́ннями, що спіткали були мене в Антіохі́ї, в Іконі́ї, у Лі́страх, — такі переслі́дування переніс я, та Госпо́дь від усіх мене визволив.

 12 Та й усі, хто хоче жити побожно у Христі Ісусі, — будуть переслідувані.

 13 А люди лихі та дури́світи матимуть у́спіх у злому, зво́дячи й зве́дені бувши.

 14 А ти в тім пробува́й, чого́ тебе на́вчено, і що тобі звірено, ві́даючи тих, від ко́го навчився був ти.

 15 І ти знаєш з дити́нства Писа́ння святе, що може зробити тебе мудрим на спасі́ння вірою в Христа Ісуса.

 16 Усе Писа́ння Богом на́дхнене, і кори́сне до навча́ння, до докору, до направи, до вихова́ння в праведності,

 17 щоб Божа люди́на була досконала, до всякого доброго ді́ла готова.

Господь нагоро́дить за добрі вчинки

4 Отже, я свідкую тобі перед Богом і Христом Ісусом, що Він має судити живих і мертвих за Свого прихо́ду та за Свого Царства.

 2 Проповідуй Слово, допоминайся вча́сно-невча́сно, докоряй, забороняй, переконуй з терпеливістю та з наукою.

 3 Настане бо час, коли здорової науки не будуть триматись, але за своїми пожадливостями виберуть собі вчителі́в, щоб вони їхні ву́ха вле́щували.

 4 Вони слух свій від правди відвернуть та до байо́к нахи́ляться.

 5 Але ти будь пи́льний у всьому, терпи лихо, виконуй працю благові́сника, сповня́й свою службу.

 6 Бо я вже за жертву стаю, і час відхо́ду мого вже настав.

 7 Я змагався добрим зма́гом, свій біг закінчи́в, віру зберіг.

 8 Наостанку мені призначається вінок праведности, якого мені того дня дасть Господь, Суддя праведний; і не тільки мені, але й усім, хто при́хід Його полюбив.

Закінчення

 9 Подба́й незаба́ром прибути до мене.

 10 Бо Дима́с мене кинув, цей вік полюбивши, і пішов до Солу́ня, Кри́скент до Гала́тії, Тит до Далма́тії.

 11 Зо мною сам тільки Лука́. Візьми Ма́рка, і приведи з собою, бо мені він потрібний для служби.

 12 А Тихи́ка послав я в Ефе́с.

 13 Як будеш іти, то плаща́ принеси́, що його я в Троа́ді зоставив у Ка́рпа, і книжки́, особливо пергамено́ві.

 14 Котля́р Олександер нако́їв був лиха чимало мені... Нехай Госпо́дь йому віддасть за його вчинками!

 15 Стережись його й ти, бо він мі́цно противився нашим словам!

 16 При першій моїй обороні жоден не був при мені, але всі поки́нули мене... Хай Госпо́дь їм того не полічить!

 17 Але Госпо́дь став при мені та й мене підкріпи́в, щоб проповідь виконалась через мене, та щоб усі погани почули її. І я ви́зволився з пащі ле́в'ячої.

 18 А від усякого вчинку лихого Господь мене ви́зволить та збереже для Свого Небесного Царства. Йому слава на віки вічні, амі́нь!

 19 Поздоров Приски́ллу й Аки́лу та дім Ониси́фора.

 20 Ера́ст позоставси в Кори́нті, а Трохи́ма лишив я слабо́го в Міле́ті.

 21 Попильну́й прийти до зими́. Вітає тебе Евву́л, і Пуд, і Лин, і Кла́вдія, і вся бра́ття.

 22 Господь з твоїм духом! Благода́ть з вами! Амі́нь.