Біблія (Огієнко)/Новий Заповіт/Перше послання св. апостола Павла до Тимофія

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Біблія, Новий Заповіт , переклад — Іван Огієнко
Перше послання св. апостола Павла до Тимофія
 Завантажити у Завантажити роботу у форматі PDFЗавантажити роботу у форматі ePubЗавантажити роботу у форматі TXTЗавантажити роботу у форматі MOBI

Перше послання св. апостола Павла до
Тимофія
Привіт Тимофієві

1 Павло, апо́стол Христа Ісуса, з волі Бога, Спасителя нашого й Христа Ісуса, надії нашої,

 2 до Тимофі́я, щирого сина за вірою: благода́ть, милість, мир від Бога Отця і Христа Ісуса, Господа нашого!

Остеріга́ймось неправдивих учителів

 3 Як я йшов у Македо́нію, я тебе вблага́в був позостатися в Ефе́сі, щоб ти декому наказав не навчати іншої науки,

 4 і не зверта́ти уваги на ви́гадки й на родоводи безкраї, що викликують більше сварки́, ніж збудува́ння Боже, що в вірі воно.

 5 Ціль же нака́зу — любов від чистого серця, і доброго сумління, і нелукавої віри.

 6 Дехто в тім прогрішили були та вдалися в пустомо́вність, —

 7 вони забажали бути вчителями Зако́ну, — та не розуміли ні того, що́ говорять, ні про що запевня́ють.

 8 А ми знаємо, що добрий Зако́н, коли хто зако́нно вживає його,

 9 та ві́дає те, що Зако́н не покладений для праведного, але для беззако́нних та для неслухня́них, нечестивих і грішників, безбожних та нечистих, для знева́жників батька та зневажників матері, для душогубців,

 10 розпусників, мужоложників, розбійників, неправдомовців, кривоприсяжників, і для всього іншого, що противне здоровій науці,

 11 за славною Єва́нгелією блаженного Бога, яка мені зві́рена.

 12 Я дяку складаю Тому, Хто зміцнив мене, — Христу Ісусу, Господу нашому, що мене за вірного визнав і поставив на службу,

 13 мене, що давніше був богознева́жник, і гноби́тель, і напасни́к, але був помилуваний, бо я те чинив нетяму́чий у невірстві.

 14 І бага́то збільши́лась у мені благодать Господа нашого з вірою та з любов'ю в Христі Ісусі.

 15 Вірне це слово, і гі́дне всякого прийняття́, що Христос Ісус прийшов у світ спасти́ грішних, із яких перший — то я.

 16 Але я тому́ був помилуваний, щоб Ісус Христос на першім мені показав усе довготерпіння, для при́кладу тим, що мають увірувати в Нього на вічне життя.

 17 А Цареві віків, нетлінному, невиди́мому, єдиному Богові честь і слава на вічні віки. Амінь.

 18 Цього нака́за я передаю тобі, сину мій Тимофіє, за тими пророцтвами, що про тебе давніше були, щоб ними провадив ти добру війну,

 19 маючи віру та добре сумління, якого дехто відкинулися та й розбилися в вірі.

 20 Серед них Гімене́й та Олександер, яких я передав сатані, щоб навчились вони не зневажати Бога.

Молімось за всіх

2 Отже, перш над усе я благаю чинити молитви, блага́ння, проха́ння, подяки за всіх людей,

 2 за царі́в та за всіх, хто при вла́ді, щоб могли ми прова́дити тихе й мирне життя в усякій побожності та чистості.

 3 Бо це добре й приємне Спасителеві нашому Богові,

 4 що хоче, щоб усі люди спаслися, і прийшли до пізна́ння пра́вди.

 5 Один бо є Бог, і один Посере́дник між Богом та людьми́, — люди́на Христос Ісус,

 6 що дав Само́го Себе на ви́куп за всіх. Таке було свідо́цтво ча́су свого,

 7 на що я поста́влений був за проповідника та за апо́стола, — правду кажу́, не обманюю, — за вчителя поганів у вірі та в правді.

 8 Отож, хо́чу я, щоб му́жі чинили моли́тви на кожному місці, підіймаючи чисті руки без гніву та сумніву.

Як поводитись жінці

 9 Так само й жінки́, — у скромнім убра́нні, з соромли́вістю та неви́нністю, — нехай прикрашають себе не плеті́нням воло́сся, не кошто́вними ша́тами,

 10 але добрими вчинками, як то ли́чить жінка́м, що присвячуються на побожність.

 11 Нехай жінка навчається мо́вчки в повній покорі.

 12 А жінці навчати я не дозволяю, ані панувати над мужем, але бути в мовча́нні.

 13 Ада́м бо був створений перше, а Єва потому.

 14 І Ада́м не був зве́дений, але, зведена бувши, жінка попала в пере́ступ.

 15 Та спасеться вона діторо́дженням, якщо пробува́тиме в вірі й любові, та в посвяті з розвагою.

Яким має бути священнослужитель

3 Вірне це слово: коли хто єпи́скопства хоче, — доброго діла він пра́гне.

 2 А єпи́скоп має бути бездога́нний, муж однієї дружи́ни, тверезий, невинний, че́сний, гостинний до при́ходнів, здібний навчати,

 3 не п'яни́ця, не заводія́ка, але тихий, несварли́вий, не сріблолюбець,

 4 щоб добре ряди́в власним домом, що має дітей у слухня́ності з повною чесністю, —

 5 бо хто власним домом ряди́ти не вміє, я́к він зможе пильнува́ти про Божу Церкву? —

 6 не новонаве́рнений, щоб він не запишався, і не впав у ворожий о́суд.

 7 Треба, щоб мав він і добре засві́дчення від чужи́нців, щоб не впасти в догану та в сітку диявольську.

 8 Так само диякони́ мають бути поважні, не двомовці, не багато відда́ні вину, не соромнозахла́нні,

 9 такі, що мають таємни́цю віри при чистім сумлінні.

 10 Отже, і вони нехай перш випробо́вуються, а потому хай служать, якщо бу́дуть бездога́нні.

 11 Так само жінки́ нехай будуть поважні, не обмовли́ві, тверезі та вірні в усьому.

 12 Диякони́ мусять бути мужі однієї дружи́ни, що добре рядя́ть дітьми́ й своїми домами.

 13 Бо хто добре виконує службу, той до́брий ступі́нь набуває собі та велику відвагу в вірі через Христа Ісуса.

 14 Це пишу́ я тобі, і сподіваюсь до тебе прийти незаба́ром.

 15 А коли я спізнюся, то щоб знав ти, як треба пово́дитися в Божому домі, що ним є Церква Бога Живого, стовп і підвалина пра́вди.

 16 Безсумнівно, велика це таємни́ця благоче́стя: Хто в тілі з'яви́вся, Той оправданий Духом, а́нгола́м показався, проповіданий був між наро́дами, увірувано в Нього в світі, Він у славі вознісся!

Обов'язки служи́теля Божого

4 А Дух ясно говорить, що від віри відступляться дехто в останні часи́, ті, хто слухає духів підступних і наук де́монів,

 2 хто в лицемірстві гово́рить неправду, і спалив сумління своє,

 3 хто одру́жуватися забороняє, наказує стри́муватися від їжі, яку Бог створив на поживу з подякою віруючим та тим, хто правду пізнав.

 4 Кожне бо Боже тво́риво добре, і ніщо не негідне, що приймаємо з подякою,

 5 воно бо освячується Божим! Словом і молитвою.

 6 Як бу́деш оце подавати братам, то будеш ти добрий служи́тель Христа Ісуса, годований словами віри та доброї науки, що за нею слідо́м ти пішов.

 7 Цурайся нечистих та ба́бських байо́к, а вправляйся в благоче́сті.

 8 Бо вправа тілесна мало кори́сна, а благоче́стя кори́сне на все, бо має обі́тницю життя тепе́рішнього та майбу́тнього.

 9 Вірне це слово, і гі́дне всякого прийняття́!

 10 Бо на це ми й працюємо і зно́симо га́ньбу, що надію кладемо на Бога Живого, Який усім лю́дям Спаси́тель, найбільше ж для вірних.

 11 Наказуй оце та навчай!

 12 Нехай молодим твоїм віком ніхто не горду́є, але будь зразко́м для вірних у слові, у житті, у любові, у дусі, у вірі, у чистості!

 13 Поки прийду́ я, пильнуй чита́ння, нага́дування та науки!

 14 Не зане́дбуй благода́тного дара в собі, що був да́ний тобі за пророцтвом із покла́денням рук пресвітерів.

 15 Про це піклуйся, у цім пробувай, щоб у́спіх твій був явний для всіх!

 16 Уважай на самого себе та на науку, тримайся цього. Бо чи́нячи так, ти спасеш і самого себе, і тих, хто тебе слухає!

Не докоряй, але вмовляй

5 Старшого не докоря́й, але вмовляй, немов ба́тька, а молодших — як братів,

 2 старших жіно́к — немов матіро́к, молодших — як сесте́р, зо всякою чистістю.

Про вдовиць

 3 Шануй вді́в, уді́в правдивих.

 4 А як має вдови́ця яка дітей чи внучат, нехай у́чаться перше побожно шанувати роди́ну свою, і віддячуватися батькам, бо це Богові вгодно.

 5 А вдови́ця правдива й само́тня надію складає на Бога, та перебуває день і ніч у молитвах і блага́ннях.

 6 А котра́ у розко́шах живе, — та живою померла.

 7 І це наказуй, щоб були́ непорочні.

 8 Коли ж хто про своїх, особливо ж про дома́шніх не дбає, той вирікся віри, і він гірший від невірного.

 9 А вдову вно́сити до спи́ску не менше, як шістдесятлітню, що була́ за дружи́ну одно́му чоловікові,

 10 засвідчену в добрих ділах, якщо дітей ви́ховала, якщо подорожніх приймала, якщо но́ги святим умивала, якщо помагала обездо́леним, якщо всякий добрий учинок виконувала.

 11 Але вдів молодих не приймай, бо вони, розпали́вшися, хо́чуть, наперекі́р Христові, заміж вихо́дити,

 12 через що мають о́суд, бо від першої віри відкинулись.

 13 А ра́зом із тим неробі́тні вони, бо вчаться ходити по домах, і не тільки неробітні, але й лепетли́ві, і занадто цікаві, і гово́рять, чого не годи́ться.

 14 Отож бо, я хочу, щоб молодші заміж вихо́дили, родили дітей, домом ря́дили, не давали противникові ані жодного по́воду для лихомовства.

 15 Бо вже дехто пішли слідом за сатаною.

 16 А коли має вдів який вірний, нехай їх утримує, а Церква нехай не обтяжується, щоб могла вона втримувати вдів правдивих.

Як поводитися з пресвітерами

 17 А пресвітери, які добре пильнують діла, нехай будуть наділені подвійною честю, а надто ті, хто працює у слові й науці.

 18 Бо каже Писа́ння: „Не в'яжи рота волові, що молотить“, та: „Вартий працівни́к своєї нагоро́ди.

 19 Не приймай скарги проти пресві́тера, хібащо при двох чи трьох свідках.

Як поводитися з людьми

 20 А тих, хто грішить, картай перед усіма́, щоб і інші страх мали.

 21 Заклинаю тебе перед Богом й Ісусом Христом та ви́браними а́нголами, щоб ти заховав це без лицемі́рства, нічого не ро́блячи з упере́дженням.

 22 Не рукопоклада́й скоро ніко́го, і не приставай до чужих гріхів. Бережи себе чистим!

 23 Води більше не пий, але трохи вина заживай ради шлу́нка твого́ та частих неду́гів твоїх.

 24 У інших людей гріхи явні і йдуть перед ними на о́суд, а за іншими йдуть слідкома́.

 25 Явні так само й добрі діла, а ті, що інші, сховатись не можуть.

Раби та пани

6 Усі раби, які під ярмом, нехай уважають панів своїх гідними всякої чести, щоб не зневажа́лися Боже Ім'я́ та наука.

 2 А ті, хто має панів віруючих, не повинні недбати про них через те, що бра́ття вони, але нехай служать їм тим більше, що вони віруючі та улю́блені, що вони добродійства Божі приймають. Оцього навчай та нагадуй!

Правдиве благоче́стя

 3 А коли хто навчає інакше, і не приступає до здорових слів Господа нашого Ісуса Христа та до науки, що вона за правдивою вірою, —

 4 той згорді́в, нічого не знає, але захво́рів на суперечки й змага́ння, що від них повстають заздрість, сварки́, богозневаги, лукаві здогади,

 5 постійні сварні між людьми́ зіпсутого розуму й позбавлених правди, які ду́мають, ніби благоче́стя — то зиск. Цурайся таких!

 6 Великий же зиск — то благоче́стя із задоволенням.

 7 Бо ми не прине́сли в світ нічого, то нічого не можемо й ви́нести.

Грошолюбство — то корінь усього лихого

 8 А як маєм поживу та одяг, то ми задово́лені бу́дьмо з того.

 9 А ті, хто хоче багаті́ти, упадають у спокуси та в сітку, та в числе́нні нерозумні й шкідливі пожадливості, що втручають людей на загла́ду й загибіль.

 10 Бо корень усього лихого — то грошолюбство, якому віддавшись, дехто відбились від віри й поклали на себе великі стражда́ння.

 11 Але ти, о Божа люди́но, утікай від такого, а женися за праведністю, благоче́стям, вірою, любов'ю, терпеливістю, ла́гідністю!

 12 Змагай добрим зма́гом віри, ухопися за вічне життя, до якого й покликаний ти, і визнав був добре визна́ння перед свідками багатьма́.

 13 Наказую перед Богом, що ожи́влює все, і перед Христом Ісусом, Який добре визна́ння засві́дчив за По́нтія Пила́та,

 14 щоб доде́ржав ти заповідь чистою та бездога́нною аж до з'я́влення Господа нашого Ісуса Христа,

 15 що його свого ча́су покаже блаженний і єдиний міцний, Цар над царями та Пан над панами,

 16 Єдиний, що має безсмертя, і живе в неприступному світлі, Якого не бачив ніхто із людей, ані бачити не може. Честь Йому й вічна влада, амі́нь!

 17 Наказуй багатим за віку тепе́рішнього, щоб не не́слися ви́соко, і щоб надії не клали на багатство непевне, а на Бога Живого, що щедро дає нам усе на спожи́ток,

 18 щоб робили добро, багати́лися в добрих ділах, були щедрі та пильні,

 19 щоб збирали собі скарб, як добру основу в майбу́тньому, щоб прийняти правдиве життя.

Стережися знання́ неправдивого

 20 О Тимофі́ю, бережи переда́ння, стережися марно́го базі́кання та супере́чок знання́, неправдиво названого так.

 21 Дехто віддався йому, та й від віри відпав. Благода́ть з тобою. Амі́нь.