білозір

білозір

Білозі́р, зо́ра, м. 1) Красавец, милый? Мій білозір на поріг, я йому на талірку періг. Лебед. у. 2) Эпитет месяца. Місяцю-білозору, зайди за комору. Грин. III. 242.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28

Білозі́р, зо́ра, м. 1) Красавец, милый? Мій білозір на поріг, я йому на талірку пиріг. Лебед. у. 2) Эпитет месяца. Місяцю-білозору, зайди за комору. Грин. III. 242.

Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937

Білозі́р, зо́ра, м. 1) Красавецъ, милый? Мій білозір на поріг, я йому на талірку періг. Лебед. у. 2) Эпитетъ мѣсяца. Місяцю-білозору, зайди за комору. Грин. III. 242.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924