біляр

біляр

Біля́р, ра́, м. Белильщик. І стала одежа його осяйна, вельми біла, мов сніг, якої біляр на землі не може вбілити. Ев. Мр. IX. 3.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28

Біля́р, ра́, м. Белильщик. І стала одежа його осяйна, вельми біла, мов сніг, якої біляр на землі не може вбілити. Ев. Мр. IX. 3.

Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937

Біля́р, ра́, м. Бѣлильщикъ. І стала одежа його осяйна, вельми біла, мов сніг, якої біляр на землі не може вбілити. Ев. Мр. IX. 3.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924