в'юн

в'юн

В'юн, на́, м. 1) Рыба вьюн. Колись щука застукала в'юна у такім куточку, що не було куди йому втікати. Рудч. Ск. I. 46. 2) Название вертлявого, живого вола. КС. 1898. VII. 46.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28

В'юн, на́, м. 1) Рыба вьюн. Колись щука застукала в'юна у такім куточку, що не було куди йому втікати. Рудч. Ск. I. 46. 2) Название вертлявого, живого вола. КС. 1898. VII. 46.

Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937

В'юн, на́, м. 1) Рыба вьюнъ. Колись щука застукала в'юна у такім куточку, що не було куди йому втікати. Рудч. Ск. I. 46. 2) Названіе вертляваго, живого вола. КС. 1898. VII. 46.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924