вайло
| вайло |
|
|
Ва́йло, меж. Увы! горе! Желех.
Вайло́, ла́, с. Увалень, вахлак, медлительный, неповоротливый. Вайло дурне! (брань). МВ. (КС. 1902. X. 152). Ув. Вайлю́ка. Аф. 311.
- Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28
Ва́йло, меж. Увы! горе! Желех.
Вайло́, ла́, с. Увалень, вахлак, медлительный, неповоротливый. Вайло дурне! (Брань). МВ. (КС. 1902. X. 152). Ув. Вайлю́ка. Аф. 311.
- Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937
Ва́йло, меж. Увы! горе! Желех.
Вайло́, ла́, с. Увалень, вахлакъ, медлительный, неповоротливый. Вайло дурне! (брань). МВ. (КС. 1902. X. 152). Ув. Вайлю́ка. Аф. 311.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924