валець

валець

Ва́лець, льця, м. Вальс. Танцюють польку або вальця. Ком. I. 27.

Вале́ць, льця́, м. 1) Валик, валок. Сл. Дубр. 2) Цилиндр. Сл. Тутк.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28

Ва́лець, льця, м. Вальс. Танцюють польку або вальця. Ком. I. 27.

Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937

Ва́лець, льця, м. Вальсъ. Танцюють польку або вальця. Ком. I. 27.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924