Вал біля села Олійникова Слобода

Проз село Олійникову Слободу через поля лежить вал.

Початок його від болота села Скрибишів Білоцерківського району. Село це розташоване від Олійникової Слободи в трьох кілометрах. Напрямок цього валу з південного заходу на схід. Кілометрів п'ять тягнеться цей вал високий. Попід валом є виямка з північного боку. Після п'яти кілометрів вал сходить нижче й нижче і сходить нанівець. Лише єсть деякі ознаки, що цей вал був протягом аж до Дніпра, поблизу міста Трипілля, яке розташоване на Дніпрі. Літньої пори для пастухів села вал — це було улюблене місце. Коли було пасуть скотину, то на валу гуляють. Спускаються в валу, пхає один одного і різні гулянки придумували. Я, будучи пастухом, запитував деяких людей, відкіля взявся цей вал.

Точних даних ніхто не сказав, відкіль він узявся. А лише деякі казали, що нібито було це за давніх, давніх часів.

Будто би коло цього болота, відкіля починається вал, десь взявся великий змій. І тут жили кругом люди, і тому змієві щодня тре було давать одну людину в жертву на пожераніє по черзі. Коли прийшла черга, значить отправляйся, і не розбирається, хто б то не був: чи бідний, чи багатий.

І от дійшла очерідь, що тре було оддати на пожераніє змію царську дочку. От цар оголосив: "Хто в царстві цьому найдеться такий, щоб побідив змія?» Тут жив їден коваль, якому стало жалко царської дочки. От він назбирав багато заліза і начав кувать. І скував великого, великого плуга. І тоді пішов до змія. Залигав його і запріг в цей великий, великий плуг. Заглибив плуга І як прижав цього змія, як орнув ним, і це такий навернув вал — така летіла з цього плуга скиба.

І гнав його в цьому плузі доти, доки змій лопнув. І так був змій знищений, і народ був освобождьонний од пожеранія змія.