вандрівний

вандрівний

Вандрі́вний, а, е = Мандрі́вний. Желех. Вандрівний чоловік: усе вандрує… Фр. Пр. 136.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28

Вандрі́вний, а, е = Мандрівний. Желех. Вандро́вний чоловік: усе вандрує… Фр. Пр. 136.

Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937

Вандрі́вний, а, е. = Мандрівний. Желех. Вандро́вний чоловік: усе вандрує.... Фр. Пр. 136.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924