варга
варга
|
|
Ва́рга, ги, ж. 1) Также: ва́рґа. Губа. Желех. 2) ? Не пуйдем за варгу, заваруй 'ня, боже! пуйдем за млинаря, допомоз мі, боже! Гол. III. 251.
- Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28
Ва́рга, ги, ж. 1) Губа. Желех. 2) ? Не пуйдем за варгу, заваруй 'ня, боже! пуйдем за млинаря, допомоз мі, боже! Гол. III. 251.
- Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937
Ва́рга, ги, ж. 1) Также: ва́рґа. Губа. Желех. 2) ? Не пуйдем за варгу, заваруй 'ня, Боже! пуйдем за млинаря, допомоз мі, Боже! Гол. III. 251.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924