ваторник
ваторник
|
|
Ваторни́к, ка, м. 1) Въ жилищѣ пастуховъ въ полони́нах, называемомъ ста́я, жилое отдѣленіе, гдѣ спятъ и варятъ пищу пастухи. Шух. I. 186, 187. 2) Родъ пристройки при хатѣ состоятельнаго гуцула, имѣющаго лѣтомъ дома дойный скотъ, въ которой приготовляютъ молочные продукты. Шух. I. 109.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924