векати
векати
|
|
Ве́кати, каю, єш, гл. 1) Издавать звукъ: ве. Желех. 2) Выражать отвращеніе. 3) Рвать, имѣть рвоту.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924
Ве́кати, каю, єш, гл. 1) Издавать звук: ве. Желех. 2) Выражать отвращение. 3) Рвать, иметь рвоту.
- Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937
Ве́кати, каю, єш, гл. 1) Издавать звук: ве. Желех. 2) Выражать отвращение. 3) Рвать, иметь рвоту.
- Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28