векнути
векнути
|
|
Ве́кнути, ну, неш, гл. Издать звукъ: ве. З усього маху стусонула Колісника міжи плечі, — той векнув. Мир. Пов. II. 69.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924
Ве́кнути, ну, неш, гл. Издать звук: ве. З усього маху стусонула Колісника міжи плечі, — той векнув. Мир. Пов. II. 69.
- Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28
Ве́кнути, ну, неш, гл. Издать звук: ве. З усього маху стусонула Колісника міжи плечі, — той векнув. Мир. Пов. II. 69.
- Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937