вепер

вепер

Ве́пер, пра, м. 1) Вепрь, дикий кабан. Унадився чорний вепер паровинку рити. Гол. IV. 506. 2) Кастрированный свиной самец. Вх. Пч. II. 7. Ум. Ве́прик. Гн. I. 130, вепро́к. Гн. I. 129.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28

Ве́пер, пра, м. 1) Вепрь, дикій кабанъ. Унадився чорний вепер паровинку рити. Гол. IV. 506. 2) Кастрированный свиной самецъ. Вх. Пч. II. 7. Ум. Ве́прик. Гн. I. 130, вепро́к. Гн. I. 129.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924