вервечка
| вервечка |
|
|
Верве́чка, ки, ж. 1) Веревочка, на которой привешена люлька, колыбель (всех верве́чок четыре). К. С. 1893. VII. 80. Шовковії вервечки, колисочка швабська, дитиночка панська. Мет. 4. 2) Ряд, толпа людей, животных. А он Грицько малу вервечку за собою веде. Мир. Пов. I. 129. Вервечка курей. Мнж. 177.
- Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28
Верве́чка, ки, ж. 1) Веревочка, на которой привешена люлька, колыбель (всех верве́чок четыре). К. С. 1893. VII. 80. Шовковії вервечки, колисочка швабська, дитиночка панська. Мет. 4. 2) Ряд, толпа людей, животных. А он Грицько малу вервечку за собою веде. Мир. Пов. I. 129. Вервечка курей. Мнж. 177.
- Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937
Верве́чка, ки, ж. 1) Веревочка, на которой привѣшена люлька, колыбель (всѣхъ верве́чок четыре). К. С. 1893. VII. 80. Шовковії вервечки, колисочка швабська, дитиночка панська. Мет. 4. 2) Рядъ, толпа людей, животныхъ. А он Грицько малу вервечку за собою веде. Мир. Пов. I. 129. Вервечка курей. Мнж. 177.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924