Веселымъ людямъ на втиху!/Козацька доля

Веселымъ людямъ на втиху!
А. Е. Пивень
Козацька доля (Т. Шевченко)

• Цей текст написаний ярижкою.
• Для робіт з подібними назвами див. Козацька доля

Москва: Типографія товариства І. Д. Сытина, 1906

11. Козацька доля.

Той блукае за морямы,
Свитъ перехожае,
Доли, доленькы шукае…
Немае, немае, —
Мовъ умерла! А той рветьця
Зъ усіеи сылы
За долею… Отъ-отъ догнавъ!
И — бебехъ въ могылу!
А въ иншого сиромахы
Ни хаты, ни поля,
Тильке торба; а зъ торбыны
Выглядае доля,
Мовъ дытынка; а винъ йійи
Лае, проклынае
И за чвертку закладае, —
Ни, не покыдае, —
Якъ репьяхъ той, учепытьця
За латани полы
Та й збирае колосочкы
На чужому поли.
А тамъ — снопы, а тамъ — скырты,
А тамъ — у палатахъ
Сыдыть соби сиромаха;
Мовъ у свойій хати.
Такая-то доля тая, —
Хочъ и не шукайте:
Кого схоче — сама найде,
У колысци найде.

(Изъ „Невольныка“ — Т. Шевченко).