Веселі вірші/Згуба душі

Веселі вірші
Степан Руданський
Згуба душі

• Цей текст написаний желехівкою.
• Інші версії цієї роботи див. Згуба душі

Фрайштадт: «Вістник Життя», 1918

Згуба душі.

Раз пропала на степу
В чумаків сокира,
До їдного всї взялись:
„Ти, тай ти, псявіра!“
Той їх годить, хаменить,
Той їх розважає,
Вже й клянеть ся на чім світ,
Богом присягає.
Нї, не вірять. І чумак
Против неба глянув:
„Коли я сокиру взяв —
Хай я Ляхом стану!“
— „Стій, чумаче, не губи
Нї душі, нї віри!
Вірим, вірим! Ти не брав
Нашої сокири!“