вибатькувати

вибатькувати

Ви́батькувати, кую, єш, гл. Выругать в отца. Суча дочка, коли не вибатькую. Ном. № 3604.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28

Ви́батькувати, кую, єш, гл. Выругать в отца. Суча дочка, коли не вибатькую. Ном. № 3604.

Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937

Ви́батькувати, кую, єш, гл. Выругать въ отца. Суча дочка, коли не вибатькую. Ном. № 3604.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924