Перейти до вмісту

Вибрані твори (Гребінка)/Ворона і ягня

Матеріал з Вікіджерел
Вибрані твори
Євген Гребінка
Ворона і ягня
• Інші версії цієї роботи див. Ворона і Ягня Київ: Державне літературне видавництво, 1935
 
ВОРОНА І ЯГНЯ

Орлу схотілось попоїсти;
Піднявсь угору птичий цар,
І вгледів відтіля, що край ставка овчар
Онучі прати мусив сісти,
Отара ж попаськи попхалась навманя.
Орлу це понутру; зложивши міцні крила,
Опукою з гори — аж вітром зашуміло —
Орел ушкварив на ягня,
Підняв його і геть потеребив за гору.
 І треба ж, щоб на цюю пору,
 Пило біля ставка дурне вороненя.
 Страх полюбилося йому цареве діло,
 І думає: «чому ж цього я не зроблю?
 Да не ягня, а барана вхоплю».

Дивлюсь — воно угору полетіло,
Та й пуць на шию барану,
І кігті вплутавши йому у вовну білу,
Смикнулося нести, та ба! вага не в силу:
Баран важенький і орлу,
Воно вже стямилось, мерщій би полетіло,
Так із шерсті не виплутає ніг,
Дурне моталося, поки овчар прибіг,
І гарненько йому обскубши крила,
На іграшку дитині дав.
 Мабуть господь так світ создав,
 Що менший там не втне, де більший геть то може.
 Що дядькові пройшло, ти не роби, небоже,
 Щоб крилець хто не обчухрав!