Перейти до вмісту

Вибрані твори (Гребінка)/Сонце та хмари

Матеріал з Вікіджерел
Вибрані твори
Євген Гребінка
Сонце та хмари
• Інші версії цієї роботи див. Сонце да Хмари Київ: Державне літературне видавництво, 1935
 
СОНЦЕ ТА ХМАРИ

Ось Сонечко зійшло, і світить нам і гріє,
І божій мир, як маківка цвіте,
На небі чистому ген Хмара бовваніє.
Та Хмара надулась і річ таку гуде:
 «Що вже мені це сонце надоїло!
 Чого воно так землю веселить?
 Хоч я насуплюся, воно таки блищить.
 Я полечу йому назустріч сміло,
 І здужаю його собою затемнить».
Дивлюсь — і Хмарами півнеба замостило,
На Сонечко мов ніччю налягло.
А Сонце вище підплило
І хмари ті позолотило.