Струни/Том 1/Сонце та хмара

Матеріал з Вікіджерел
< Струни‎ | Том 1(Перенаправлено з Сонце да Хмари)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Струни. Том 1 під ред. Богдан Лепкий
Сонце та хмара (Євген Гребінка)
 Завантажити у Завантажити роботу у форматі PDFЗавантажити роботу у форматі ePubЗавантажити роботу у форматі TXTЗавантажити роботу у форматі MOBI
Сонце та хмара.
Байка.

Ось сонечко зійшло і світить нам, і гріє,
 І Божий мир, як маківка, цвіте;
На небі чистому ген хмара бовваніє, —
Та хмара надулась і річ таку гуде:
 «Що вже мені це сонце надоїло!
 Чого воно так землю веселить?
Хоч я насуплюся — воно таки блищить.
 Я полечу йому на зустріч сміло,
 Я здужаю його собою затемнить!»
Дивлюсь — і хмарами пів неба замостило,
 На сонечко, мов ніччю, налягло...
 А сонце вище підпливло
 І хмари ті позолотило.