Українські твори/Сонце та хмари
| ◀ Пшениця | Українські твори Українські приказки Сонце та хмари |
Горобці та вишня ▶ |
|
СОНЦЕ ТА ХМАРИ.
Ось Сонечко зійшло, і світить нам і гріє,
І божий мир, як маківка, цвіте;
На небі чистому ген Хмара бовваніє.
Та Хмара надулась і річ таку гуде:
„Що вже мені це Сонце надоїло!
Чого воно так землю веселить?
Хоч я насуплюся, воно таки блищить.
Я полечу йому назустріч сміло,
Я здужаю його собою затемнить.“
Дивлюсь — і Хмарами пів неба замостило,
На Сонечко мов ніччю налягло…
А Сонце вище підпливло
І Хмари ті позолотило.