Перейти до вмісту

Вибрані твори (Гребінка)/Човен

Матеріал з Вікіджерел
Вибрані твори
Євген Гребінка
Човен
• Інші версії цієї роботи див. Човен Київ: Державне літературне видавництво, 1935
 
ЧОВЕН

Заграло, запінилось синєє море,
І буйнії вітри по морю шумлять.
І хвиля гуляє, мов чорнії гори
Одна за другою біжать.
Як темная нічка, насупились хмари,
В тих хмарах, мов голос небесної кари,
За громом громи гуркотять.
 І грає і піниться синєє море,
 Хтось човен на море пустив,
 Бурхнув він по хвилі, ниряє на волі,
 Од берега геть покотив;
 Качається, бідний, один без весельця
 Ох, жаль мені човна, ох, жаль мого серця,
 Чого він під бурю поплив!

Ущухнуло море, і хвилі вляглися,
Пустують по піні мавки,
Опять забіліли, опять простяглися,
По морю кругом байдаки;
Де ж човен дівався, де плавле мій милий?
Мабуть він не плавле, бо он де по хвилі
Біліють із його тріски.
 Як човнові море, для мене світ білий
 Ізмалку здавався страшним;
 Да як заховатись? не можна ж вік цілий
 Пробути з собою одним?
Прощай, мій покою, пускаюсь у море!
І може, недоля і лютеє горе
Пограються з човном моїм.