вибрик
вибрик
|
|
Ви́брик, ку, м. 1) Скачок, прыжок (о животных). Ви́бриком. В припрыжку, отбрасывая задние ноги. Як підемо було вибриком на гору. Сим. 200. 2) Капризная выходка.
- Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28
Ви́брик, ку, м. 1) Скачок, прыжок (о животных). Ви́бриком. Вприпрыжку, отбрасывая задние ноги. Як підемо було вибриком на гору. Сим. 200. 2) Капризная выходка.
- Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937
Ви́брик, ку, м. 1) Скачокъ, прыжокъ (о животныхъ). Ви́бриком. Въ припрыжку, отбрасывая заднія ноги. Як підемо було вибриком на гору. Сим. 200. 2) Капризная выходка.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924