вививати
|
|
Вивива́ти, ва́ю, єш, сов. в. ви́винути, ну, неш, гл. 1) Вынимать, вынуть что-либо, развернув то, во что предмет был завернут. З платка вивинув. Ном. № 10817. Вивини рубочок з паперу, з біленького шовку. Грин. III. 522. 2) сов. в. Вывихнуть. Хто кого мине, най ногу вивине. Ном. № 11568.
- Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28
Вивива́ти, ва́ю, єш, сов. в. ви́винути, ну, неш, гл. 1) Вынимать, вынуть что-либо, развернув то, во что предмет был завернут. З платка вивинув. Ном. № 10817. Вивини рубочок з паперу, з біленького шовку. Грин. III. 522. 2) Сов. в. Вывихнуть. Хто кого мине, най ногу вивине. Ном. № 11568.
- Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937
Вивива́ти, ва́ю, єш, сов. в. ви́винути, ну, неш, гл. 1) Вынимать, вынуть что-либо, развернувъ то, во что предметъ былъ завернутъ. З платка вивинув. Ном. № 10817. Вивини рубочок з паперу, з біленького шовку. Грин. III. 522. 2) сов. в. Вывихнуть. Хто кого мине, най ногу вивине. Ном. № 11568.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924