видний

видний

Ви́дний, а, е. 1) Ясный, видный. Ніч була славна, тепла, видна. Пирят. у. По ви́дному. Когда светло. 2) Видимый. Щоб лани широкополі і Дніпро, і кручі були видні. Шевч. 666. Ум. Видне́нький, видне́сенький.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28

Ви́дний, а, е. 1) Ясный, видный. Ніч була славна, тепла, видна. Пирят. у. По-ви́дному. Когда светло. 2) Видимый. Щоб лани широкополі і Дніпро, і кручі були видні. Шевч. 666. Ум. Видне́нький, видне́сенький.

Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937

Ви́дний, а, е. 1) Ясный, видный. Ніч була славна, тепла, видна. Пирят. у. По ви́дному. Когда свѣтло. 2) Видимый. Щоб лани широкополі і Дніпро, і кручі були видні. Шевч. 666. Ум. Видне́нький, видне́сенький.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924