виляски

виляски

Ви́ляски, ків, м. мн. Эхо, отголоски. Аж ідуть виляски од бою босих ніг по твердій землі. Мир. ХРВ. 128.

Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937

Ви́ляски, ків, м. мн. Эхо, отголоски. Аж ідуть виляски од бою босих ніг по твердій землі. Мир. ХРВ. 128.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924

Ви́ляски, ків, м. мн. Эхо, отголоски. Аж ідуть виляски од бою босих ніг по твердій землі. Мир. ХРВ. 128.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28