виплив

виплив

Ви́плив, ву, м. 1) Истечение, излияние. 2) Исток. Желех.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28

Ви́плив, ву, м. 1) Истечение, излияние. 2) Исток. Желех.

Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937

Ви́плив, ву, м. 1) Истеченіе, изліяніе. 2) Истокъ. Желех.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924