висисати
| висисати |
|
|
Висиса́ти, са́ю, єш, сов. в. ви́ссати, ссу, ссеш, гл. Высасывать, высосать. Висисає останню силу нашої землі наш ворог. Левиц. I. 203. На хлібові клятий жучок висиса яке зерно м'яке. Волч. у.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924
Висиса́ти, са́ю, єш, сов. в. ви́ссати, ссу, ссеш, гл. Высасывать, высосать. Висисає останню силу нашої землі наш ворог. Левиц. I. 203. На хлібові клятий жучок висиса яке зерно м'яке. Волч. у.
- Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28
Висиса́ти, са́ю, єш, сов. в. ви́ссати, ссу, ссеш, гл. Высасывать, высосать. На хлібові клятий жучок висиса яке зерно м'яке. Волч. у.
- Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937