вистрибом

вистрибом

Ви́стрибом, нар. Вприпрыжку (бежать). Желех.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28

Ви́стрибом, нар. Вприпрыжку (бежать). Желех.

Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937

Ви́стрибом, нар. Въ припрыжку (бѣжать). Желех.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924