вихонути
| вихонути |
|
|
Вихону́ти, ну́, не́ш, гл. Сильно лягнуть. Як вихоне та кобила задом, як дасть копитами в пику! Рудч. Ск. I. 1.
- Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28
Вихону́ти, ну́, не́ш, гл. Сильно лягнуть. Як вихоне та кобила задом, як дасть копитами в пику! Рудченко. Сказки. I. 1.
- Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937
Вихону́ти, ну́, не́ш, гл. Сильно лягнуть. Як вихоне та кобила задом, як дасть копитами в пику! Рудч. Ск. I. 1.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924