вичахати
| вичахати |
|
|
Вичаха́ти, ха́ю, єш, сов. в. ви́чах(ну)ти, хну, неш, гл. Остывать, остыть. В печі вже вичахло.
- Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28
Вичаха́ти, ха́ю, єш, сов. в. ви́чах(ну)ти, хну, неш, гл. Остывать, остыть. В печі вже вичахло.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924
Вичаха́ти, ха́ю, єш, сов. в. ви́чах(ну)ти, хну, неш, гл. Остывать, остыть. В печі вже вичахло.
- Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937