вова
вова
|
|
Во́ва, ви, ж. Детск. 1) Волк; все страшное; бука, нелюдим. О. 1861. VIII. 8. *2) Угрюмый человек. Ой, не люблю я його, оту вову. Крим. Ку́ряча во́ва. Странно одетый, *уродина, образина, чучело гороховое. Крим.
- Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28
Во́ва, ви, ж. Детск. Волк; все страшное; бука, нелюдим. О. 1861. VIII. 8. Ку́ряча во́ва. Странно одетый.
- Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937
Вова, ви, ж. Дѣтск. Волкъ; все страшное; бука, нелюдимъ. О. 1861. VIII. 8. Ку́ряча во́ва. Странно одѣтый.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924