возний
| возний |
|
|
Во́зний, ного, м. Род судебного пристава при старых судах. Пан возний позов дасть. Котл. Ен. IV. 48.
- Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28
Во́зний, ного, м. Род судебного пристава при старых судах. Пан возний позов дасть. Котл. Ен. IV. 48.
- Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937
Во́зний, ного, м. Родъ судебнаго пристава при старыхъ судахъ. Пан возний позов дасть. Котл. Ен. IV. 48.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924