возний

возний

Во́зний, ного, м. Род судебного пристава при старых судах. Пан возний позов дасть. Котл. Ен. IV. 48.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28

Во́зний, ного, м. Род судебного пристава при старых судах. Пан возний позов дасть. Котл. Ен. IV. 48.

Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937

Во́зний, ного, м. Родъ судебнаго пристава при старыхъ судахъ. Пан возний позов дасть. Котл. Ен. IV. 48.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924